Погода. Погода є складним, різноманітним динамічним поєднанням метеорологічних факторів, що впливають на здоров'я людини і на санітарні умови її життя.
Погода залежить від фізичних процесів, що відбуваються в атмосфері (у взаємодії з поверхнею, що підстилає), і характеризується величиною сонячної радіації, температури, вологості, швидкістю і напрямком руху повітря, атмосферним тиском, іонізацією повітря, електричним полем, прозорістю атмосфери, характером хмарності і наявністю опадів .
Сучасна метеорологія розрізняє періодичні та аперіодичні зміни погоди.
Періодичні зміни погоди відбуваються поступово протягом дня або року і не надають різкого впливу на організм, але через свою ритмічні
...
Читати далі »
|
Життя людини протікає в навколишньому повітряному середовищі. Зазвичай повітряне середовище характеризується умовами, що сприяють нормальному перебігу фізіологічних функцій організму. Однак іноді умови можуть бути такі, що нормальний перебіг життєвих функцій організму буде порушено, внаслідок чого розвинеться патологічний стан. Тому характеристика повітряного середовища з погляду того чи іншого впливу її на людину становить великий гігієнічний інтерес.
Найнижчий - щільний - шар атмосфери, що безпосередньо прилягає до земної кори, зазвичай відрізняється динамічністю фізичних властивостей і сталістю хімічного складу. Нині у зв'язку з розвитком авіації та освоєнням космічного простору виникає інтерес до вищих верств атмосфери.
Умовно атмосфера може бути розділена на три зони:
...
Читати далі »
|
Залежно від розв'язуваних завдань гігієнічна наука користується різноманітними методами. При вивченні довкілля користуються санітарно - обстежуваним методом. Він полягає в обстеженні та описі населеного пункту, підприємства, їдальні, вододжерела тощо. Цей опис доповнюється інструментальними та лабораторними дослідженнями ґрунту, води, повітря, харчових продуктів та багатьох інших об'єктів зовнішнього середовища. При цьому застосовуються фізичні, хімічні та біологічні, у тому числі мікробіологічні методи дослідження.
При вивченні впливу факторів зовнішнього середовища на організм, на його фізичний розвиток та здоров'я застосовують фізіологічні та клінічні методи, а також експериментальні дослідження на тваринах. Наприклад, для гігієнічної оцінки мікроклімату проводять дослідження його фізичних властивостей (температура, вологість, рух повітр
...
Читати далі »
|
Методологія — це вчення про метод наукового дослідження, шляхи та засоби наукового пізнання дійсності, теоретичної і практичної діяльності та встановлення істини.
Залежно від ступеня і глибини відображення людиною дійсності, специфіки досліджуваних предметів, їх внутрішніх зв'язків і структури, характеру співвідношення суб'єкта і оо'єкта пізнання, а також від характеру і перебігу розумових операцій в процесі пізнання всі методи поділяють на всезагальні, загальні та окремі, які знаходяться у певному взаємозв'язку. Це слід мати на увазі в кожному окремому випадку під час розгляду методів тієї чи іншої науки.
Йдеться про адекватне відоораження в теорії закономірностей, з якими має справу окрема наука. Однак, оскільки ці закономірності взаємозв'язані з іншими, то виникає п
...
Читати далі »
|
Вирішення завдань гігієни в умовах сьогодення вимагає від санітарного лікаря (лікаря-гігієніста) широкої ерудиції, глибоких загальних і спеціальних знань, творчого підходу до вирішення проблем, що виникають.
Щоб оцінити стан навколишнього середовища, яке безперервно змінюється внаслідок використання нових джерел енергії, впровадження нових технологій, засобів автоматизації, комп'ютеризації, робототехніки, застосування великої кількості хімічних речовин, що призводить до різкого погіршання екологічної ситуації, лікар-гігієніст повинен добре знати фізику, хімію, біологію та інші загальнотеоретичні дисципліни. Вивчення впливу навколишнього середовища на індивідуальне та колективне здоров'я, зокрема вміння аналізувати епідемічний процес з урахуванням змін генотипу людини, стану імунітету і властивостей збудників інфекційних захворювань, неможливе без обізнаност
...
Читати далі »
|
Профілактика (гр. prophylaktikos — запобіжний) — головний принцип охорони здоров'я. Найважливішим обов'язком медичних працівників є здійснення заходів, спрямованих на запобігання захворюванню у здорових людей та загостренням, ускладненням і рецидивам у хворих.
Профілактика — це широка система державних, медичних і суспільних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я населення, виховання здорового молодого покоління, підвищення працездатності і тривалості активного життя.
До профілактичного пріоритету у медицині людство прийшло емпіричним шляхом дуже давно. Ще у IV ст. до н. е. Гіппократ учив своїх учнів «...турбуватися про здоров'я здорових заради того, щоб вони не хворіли». За 2 тис. років до н. е. у Древньому Китаї про діяльність сі
...
Читати далі »
|
Характеризуючи методи гігієнічних досліджень, насамперед слід зупинитися на тих, які виділили гігієну в самостійну наукову дисципліну. Ці методи мають принципові відмінності порівняно з методами лікувальної медицини. На відміну від лікувальних специфічні гігієнічні методи спрямовані на вивчення громадського та індивідуального здоров'я населення, а не на діагностику, лікування і реабілітацію хворих осіб. Крім того, вони надають змогу встановити наявність і характер зв'язку між рівнем здоров'я населення та чинниками навколишнього середовища, чого неможливо досягти застосуванням клінічних методів. Як специфічні, притаманні тільки гігієні, розрізняють такі методи дослідження: епідеміологічний, санітарного обстеження і опису, гігієнічного експерименту (натурного і лабораторного), санітарної експертизи.
Епідеміологічний метод спрямований на вивчення закономір
...
Читати далі »
|
Зародившись разом з лікувальною медициною у древні часи, гігієна досить довго існувала як єдина профілактична дисципліна. Проте з розвитком суспільних виробничих сил, зміною соціально-економічних формацій вона поступово диференціювалась. Сучасна гігієна — це багатогалузева профілактична дисципліна, до складу якої входять: соціальна гігієна, комунальна гігієна, гігієна праці, гігієна харчування, гігієна дітей і підлітків, гігієна лікувально-профілактичних закладів, військова гігієна, авіаційна гігієна , гігієна залізничного транспорту, спортивна гігієна, космічна гігієна, герогігієпа та Ін.
Таким чином, виходячи з переліку складників сучасної гігієни, можна стверджувати, що гігієна вивчає вплив на здоров'я людини всіх умов її існування.
Предметом (об'єктом) вивчення гігієни, як зазначалось вище, є колективне та індивідуальне здоров'я людей. В
...
Читати далі »
|
Медицина — це система наукових знань і практичної діяльності, метою якої є зміцнення і збереження здоров'я, продовження життя людей, профілактика і лікування хворих. Виходячи з цього визначення, можна виділити дві галузі медицини — лікувальну та профілактичну. Обидві галузі, перебуваючи в органічній єдності і доповнюючи одна одну, водночас є окремими науковими дисциплінами.
Слід зазначити, що самостійною вважається лише та наукова дисципліна, галузь знань чи практичної діяльності людини, яка має специфічний об'єкт (предмет) вивчення, свою специфічну мету, завдання, методи дослідження та закони, які пов'язують досліджувані явища і предмети.
Специфічним об'єктом вивчення лікувальної медицини є хвора людина. Філософською категорією, що виражає стан хворої людини, є таке
...
Читати далі »
| |