Аскорбінова кислота (вітамін С). Багатогранне фізіологічне значення вітаміну С визначається тим, що він є сильним антиоксидантом. Аскорбінова кислота потрібна для підтримки оптимального окисно-відновного потенціалу в клітинах і тканинах. Аскорбінова кислота бере участь у процесах гідро-ксилювання проліну і лізину та є необхідною для утворення сполучної тканини (сприяє загоєнню ран). Вона потрібна для функціонування мікросомальної монооксигеназної системи ендоплазматичного ретикулуму клітин печінки і тому стимулює знезаражування токсичних і канцерогенних агентів. Вона бере участь у синтезі біогенних амінів (у тому числі катехоламінів) у ЦНС і надниркових залозах, в яких виявляють її найбільші концентрації. Аскорбінова кислота потрібна для синтезу карнітину, який бере участь у транспортуванні жирних кислот до мітохондрій, де вони окислюються, сприяючи обміну ліпідів. Аскорбінова кислота до певної міри нормалізує рівень холестерину в крові, поліпшує адсорбцію заліза в кишках і сприяє метаболізації заліза, депонованого в селезінці. В експериментах доведено позитивний вплив аскорбінової кислоти на кальцифікацію зубів і кісток. Викладене пояснює, чому оптимальний вміст аскорбінової кислоти у харчуванні підвищує працездатність, витривалість і стійкість організму до токсичних, канцерогенних та інфекційних агентів і стимулює регенерацію тканин.
Добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті становить 70— 100 мг. Цікаво, що 100—120 мг аскорбінової кислоти на добу знижує кількість мутагенних речовин у калі людини. Наявність токоферолів у харчуванні значно посилює дію аскорбінової кислоти.