Запобігання харчовим отруєнням, забезпечення сприятливих санітарних умов приготування їжі і збереження максимуму харчових речовин у ній значною мірою залежать від персоналу, який обслуговує підприємство громадського харчування, від ступеня його культури, свідомості, дисциплінованості, від професійної кваліфікації, санітарної грамотності і стану здоров'я. Особи, професія яких зобов'язує контактувати із сировиною, напівфабрикатами або обладнанням, перед оформленням на роботу проходять медичне обстеження, дослідження на бацило- і гельмінтоносійство, флюорографію легенів. Надалі медичне обстеження повторюють регулярно, а дослідження на бацилоносійство — за епідеміологічними показаннями. Дату і результати оглядів, досліджень і щеплень заносять у санітарну книжку, в якій обов'язково має бути фотографія її власника.
Відповідно до чинних інструкцій, до роботи на харчових підприємствах не допускаються особи, які хворіють на туберкульоз легенів (відкриту форму), гнійний бронхіт, кишкові інфекції, сифіліс, гостру гонорею, заразні захворювання очей, коросту, гноячкові захворювання шкіри та інші захворювання. Не допускаються до роботи особи, у сім'ї яких є хворі на заразні хвороби, кишкові інфекції, поліомієліт, дифтерію, скарлатину та ін., а також хворі на гострий гастрит або гастроентерит. Після одужання ці особи мають пройти позачергове обстеження на бацилоносійство. Не допускаються до роботи носії холерного вібріона, бацилоносії черевнотифозних, паратифозних і дизентерійних паличок, а також ті, хто хворів у поточному році на ці захворювання.
Особи, яких виявлено раніше як бацилоносіїв чи вони хворіли колись на черевний тиф або паратиф, допускають до роботи лише після 3-разового дослідження на бацилоносійство з негативними результатами. Гельмінтоносії обов'язково проходять дегельмінтизацію без відриву від роботи.
Працівники громадського харчування повинні добре засвоїти так званий санітарний мінімум за спеціально встановленою програмою, до якої входить ознайомлення з основами раціонального харчування, гігієнічна характеристика харчових продуктів і правила зберігання їхньої харчової та біологічної цінності, заходи профілактики харчових отруєнь, інфекцій і гельмінтозів. Залік із санітарного мінімуму потрібно складати не пізніше ніж через 1—2 міс з дня зарахування на роботу, надалі здачу санітарного мінімуму повторюють через 2 роки.
Персонал їдальні повинен виконувати всі правила особистої гігієни. Перед тим як приступити до роботи, необхідно прийняти душ, надягнути чистий санітарний одяг, добре вимити руки щіткою з милом, потім надягнути білий халат, підібрати волосся під ковпак або косинку і після того сполоснути руки.
Верхній одяг слід залишати в гардеробі. Виходити з підприємства або відвідувати туалет у санітарному одязі заборонено. Після відвідування туалету руки обов'язково треба мити щіткою з милом і дезінфікувати освітленим 0,2% розчином хлорного вапна, що знижує кількість мікробів на шкірі рук у кілька тисяч разів. У процесі роботи треба часто мити руки, особливо під час переходу від оброблення сирого продукту до вареного, і стежити за порядком і чистотою на своєму робочому місці. Персонал їдальні повинен уникати доторкування руками готової їжі або тих місць посуду, з якими контактуватиме їжа або слизова оболонка рота споживача. Курити і їсти дозволено тільки у спеціально відведених місцях.
Після закінчення роботи також потрібно вимитися під душем. Висока температура в кухні призводить до інтенсивного виділення поту і шкірного сала. Тому слід ретельно стежити за чистотою тіла і часто змінювати натільну білизну.