Із токсинів, що продукують ці риби, найбільш вивчений тетродотоксин (ТТ). Основними продуцентами ТТ є деякі родини голкочеревоногих риб, які мешкають біля берегів Японії і Китаю, у водах Індійського океану, в деяких промислових районах Атлантики. ТТ знайдено у тканинах понад 40 представників риб. Найбільші концентрації ТТ містяться в статевих залозах і печінці, а мінімальні — в м'язовій тканині. Концентрація ТТ досягає максимуму перед нерестом. Токсин термостабільний.
ТТ справляє сильну нейропаралітичну дію, механізм якої аналогічний дії сакситоксину. Летальна доза для людини — 10 мкг на 1 кг маси тіла. Перші симптоми отруєння (поколювання й затерплість язика і навколо іуб, слиновиділення) з'являються через 10—45 хв (рідше через 1—3 год) після їжі. Можуть спостерігатися нудота, блювання, біль в надчеревній ділянці. Пізніше з'являються задишка, параліч язика і дихальних м'язів, заціпеніння, судоми.
Так звані скумбрієві отруєння гістаміном спостерігаються після вживання в їжу риб з темним м'ясом, переважно з родини скумбрієвих (тунець, скумбрія, королівська макрель, сардини та ін.), які містять у м'язовій тканині велику кількість амінокислоти гістидину (до 1,2—2,5 г у 100 г) — попередника гістаміну. Свіжа риба нетоксична, у ній гістаміну — 3—10 мг на 1 кг. При зберіганні в домашньому холодильнику протягом 10—12 днів у рибі внаслідок аутолізу концентрація гістаміну зростає до 20—30 мг в 1 кг. Однак за температури 20..30 °С у рибі під дією ферментів багатьох мікроорганізмів відбувається інтенсивне декарбоксилювання гістидину з утворенням великої кількості гістаміну. У м'язовій тканині тунця його знаходили 350—2500, сардин — 330— 5300, скумбрії — 400—4200 мг в 1 кг. Гістамін термостійкий, зберігається навіть у консервах. У банках однієї партії маринованого тунця вміст гістаміну становив від 7 до 1530 мг в 1 кг продукту.
Встановлено, що за концентрації гістаміну в рибі 50—100 мг/кг у чутливих до нього осіб настає гостре отруєння легкої форми, 100—1000 мг/кг — інтоксикація середньої тяжкості, понад 1000 мг/кг — тяжка. Якщо вміст гістаміну в рибі перевищує 300 мг/кг, потерпілі часто відчувають специфічний і різкий або гіркий ("перцевий") присмак риби. Симптоми інтоксикації з'являються в період від 10 хв до 2 год після їди. Спочатку спостерігають почервоніння шкіри обличчя з відчуттям жару, потім головний біль, запаморочення, нудоту, біль у ділянці живота, пронос, тахікардію, падіння AT, печію в ротовій порожнині, алергійні реакції (кропив'янку, дерматит, набряк Квінке). Одужання настає через 4—12 год.
Найрадикальнішим профілактичним заходом є зберігання риби від вилову до використання в холодильниках з дотриманням регламентованих термінів зберігання, а також контроль вмісту гістаміну. У низці країн ГПК гістаміну в рибних продуктах встановлено в межах 100—200 мг в 1 кг.