Будівельне виробництво, чи просто будівництво, — це ділянка матеріального виробництва. Воно створює основні фонди виробничого і невиробничого призначення. Метою будівництва є спорудження житла та інших об'єктів. Технологія будівельних робіт передбачає земляні роботи. Земляні роботи — це підготовка місця для будівництва, прокладання підземних комунікацій і укладання фундаменту, а також роботи, спрямовані на зведення надземної частини споруд і оформлення.
Трудова діяльність будівельників зумовлена специфікою будівельного виробництва. Вона характеризується тим, що будівництво проводять на відкритому повітрі, постійних робочих місць немає, праця вимагає постійного руху.
Для виконання земляних робіт, особливо копання траншей і котлованів, використовують землекопальні та землекопально-траншейні механізми, зокрема екскаватори, бульдозери та інші машини, тому важливим аспектом є гігієна праці механізаторів, які обслуговують ці агрегати.
Основними несприятливими чинниками, що діють на організм робітників у кабінах будівельних машин, є шум, вібрація, запиленість і загазованість повітряного середовища.
Шум землекопальних машин за своїм характером широкосмуговий із переважанням звукової енергії в ділянці низьких і середніх частот. Температура повітря в кабінах машин може становити 45 °С, а температура огорож — навіть 50 °С. Серед забруднювачів повітряного середовища в кабінах переважають продукти згоряння палива, зокрема вуглецю оксид, азоту оксиди, вуглеводні.
Оскільки для спорудження підземної частини будинків потрібно проводити також бурові, вибухові, кесонні і транспортні роботи, виникають додаткові несприятливі чинники, що діють на організм людини, а саме, нервово-емоційне напруження, значні м'язові зусилля, вимушена робоча поза, а також додаткове забруднення повітряного середовища продуктами, які утворюються внаслідок розпаду вибухових речовин, а під час кесонних робіт — пилом і комплексом шкідливих речовин, що надходять разом зі стисненим повітрям.
Виконання монтажних робіт пов'язане з вимушеним положенням тіла робітника й дією на нього значних статичних і динамічних навантажень. Люди працюють на відкритому повітрі, й тому всі фізичні чинники навколишнього середовища залежать від клімату і погоди. Робота каменярів, які виконують найважчий процес у будівництві, пов'язана з вимушеною позою в положенні зігнувшись з нахиленим уперед тулубом, великим навантаженням на опорно-руховий апарат і кисті, контактом шкірних покривів зі шкідливими речовинами, що є в будівельних розчинах.
Ручні віброущільнювачі бетону є джерелом вібрації, котра впливає на бетонників.
Праця теслярів потребує значного фізичного напруження. Вона супроводжується забрудненням робочої зони деревним пилом, а також речовинами, які входять до складу антисептичних покриттів і розчинників, зокрема, кремнійфтористим натрієм, ацетоном, толуолом тощо.
Роботи, пов'язані із внутрішнім оформленням будинку, включають обладнання водогону, каналізації, оштукатурювання стін, укладання підлоги, встановлення рам, а також фарбування.
Із цього циклу робіт найбільшої дії несприятливих чинників зазнають штукатури. Це вимушене положення тіла, вплив цементного, гіпсового та інших видів пилу, бризок штукатурного розчину, який містить хлоритну кислоту і хлорні сполуки.
Маляри зазнають дії лакофарбових матеріалів, до складу яких входять речовини, що утворюють плівки, пігменти, розчинники тощо.
Несприятливі чинники навколишнього середовища можуть призвести до низки захворювань у будівельників. Найвищий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності спостерігається серед бетонярів і каменярів. У них виявляють простудні захворювання, захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату, шкіри та органів травної системи.
Професійними захворюваннями будівельників вважають вібраційну хворобу, пневмоконіози, хвороби опорно-рухового апарату, ураження органа слуху, захворювання шкіри та отруєння.
Головні профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення праці будівельників, повинні охоплювати комплексну механізацію праці, санітарно-побутове забезпечення, індивідуальні засоби захисту і медико-профілактичні заходи. До індивідуальних засобів захисту належать респіратори, захисні мазі і протишуми. Медико-профілактичні заходи полягають в організації пересувних медпунктів, призначених для попередніх і періодичних медичних огля¬дів осіб, які зазнають дії несприятливих умов праці. Це стосується робітників, котрі в процесі трудової діяльності мають контакт із пилом, що містить кварц, із пилом цементу, скла, азбесту, гашеного і негашеного вапна, а також осіб, які за видом своєї діяльності пов'язані із застосуванням фенолу і фенол-формальдегідних смол. Особливого значення набувають медичні огляди осіб, які систематично працюють в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання.