00:53 Методологія гігієни |
Методологія — це вчення про метод наукового дослідження, шляхи та засоби наукового пізнання дійсності, теоретичної і практичної діяльності та встановлення істини.
Залежно від ступеня і глибини відображення людиною дійсності, специфіки досліджуваних предметів, їх внутрішніх зв'язків і структури, характеру співвідношення суб'єкта і оо'єкта пізнання, а також від характеру і перебігу розумових операцій в процесі пізнання всі методи поділяють на всезагальні, загальні та окремі, які знаходяться у певному взаємозв'язку. Це слід мати на увазі в кожному окремому випадку під час розгляду методів тієї чи іншої науки. Йдеться про адекватне відоораження в теорії закономірностей, з якими має справу окрема наука. Однак, оскільки ці закономірності взаємозв'язані з іншими, то виникає потреба розгляду інших закономірностей, що потребує застосування загальних методів пізнання, висвітленням яких займається філософія як теоретична основа людського пізнання. З цією метою привертає увагу матеріалістична діалектика, яка є теорією і методом пізнання та перетворення людиною навколишньої дійсності. Закони і категорії матеріалістичної діалектики не тільки широко застосовуються під час вивчення гігієною багатьох явищ дійсності, а й сприяють глибшому осмисленню тих причин, що породжують ці явища. А без таких, наприклад, категорій, як «причина» і «наслідок», «необхідність» і «випадковість», «явище» і «сутність» тощо, неможливо обійтися під час відкриття та аналітичного обгрунтування тих закономірностей, які вивчає гігієна як галузь медичної науки. У гігієні найчастіше діє закон взаємопереходу кількісних і якісних змін. Багато чинників навколишнього середовища, а також виробничі чинники здатні шкідливо впливати на організм людини лише в разі досягнення певного кількісного порога або підсумовування дії допорогових концентрацій. Дію цього закону враховують у методиці нормування шкідливих речовин і чинників навколишнього і виробничого середовища, під час наукового обгрунтування таких основних гігієнічних нормативів, як гранично допустима концентрація (ГДК), максимально допустимий рівень (МДР) шкідливих речовин. Цей закон чітко висвітлюється на прикладі забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами з канцерогенними властивостями, тривала багатократна дія яких може призвести до виникнення раку легенів. Вплив інших речовин може обумовлювати алергенний, тератогенний чи мутагенний ефект. Наведемо ще один приклад, який підтверджує дію закону взаємопереходу кількісних та якісних змін з галузі гігієни праці. Розвиток силікозу (професійного захворювання шахтарів) відбувається не відразу, а внаслідок тривалого надходження в організм вільного оксиду кремнію (IV), і лише на певному етапі ці кількісні зміни призводять до якісних, що супроводжуються розвитком зазначеної патології. Подібний механізм дії різних видів пилу лежить у основі патогенезу інших пневмоконіозів. Дія закону взаємопереходу кількісних і якісних змін лежить у багатьох гігієнічних явищах, але найбільш чітко цей закон проявляється у тих випадках, коли зовнішній чинник у низькій концентрації позитивно впливає на здоров'я людини, тоді як у збільшеній дозі той же чинник руйнує організм. Іншими словами, в самій внутрішній суті даного чинника закладені суперечливі властивості, вплив яких на організм людини дає різні результати. Так, відомо, що в малих концентраціях фтор потрібний для людини: він запобігає розвитку карієсу зубів і деяких інших патологічних проявів. У той же час підвищена концентрація фтору в навколишньому середовищі обумовлює розвиток флюорозу — захворювання, що характеризується остеосклерозом і гіпоплазією зубної емалі. Виникнення флюорозу у дітей, які споживають питну воду з високим вмістом фтору (більше 1,5 мг/л) або вдихають сполуки фтору разом з повітрям, добре відомі з досліджень, проведених у нашій країні і за кордоном. Аналогічним є підхід до розгляду біологічної дії на людину ультра-фіолетового випромінювання: в малих дозах воно впливає сприятливо, підвищуючи резистентність організму, у великих — спричинює пошкодження в організмі і може навіть проявити канцерогенний ефект. Ще один приклад, який підтверджує дію законів єдності і боротьби протилежностей і закону взаємопереходу кількісних і якісних змін. Накопичення шкідливих хімічних речовин в елементах біосфери залежить в основному не від природних чинників, а є результатом господарської діяльності людини, яка вступає з біосферою у складні стосунки. Як дитя земної біосфери людина еволюційно пристосувалась до життя в її умовах, у тісній єдності з нею. Разом з тим внаслідок розвитку виробництва людина впливає на природу, перетворює її і в той же час створює забруднене середовище— продукт своєї господарської діяльності, в якій вимушена мешкати. Так людина стає на шлях суперечливих взаємовідношень з біосферою. Провідного значення в проблемі людина — біосфера набуває соціальний чинник. Так, у самій господарській діяльності людини закладені діалектичні суперечності: з одного боку, створення, відтворення потрібних для людини благ, з другого — порушення екологічного балансу у біосфері внаслідок забруднення навколишнього середовища. Завдання переборювання негативних наслідків науково-технічного прогресу стало глобальною проблемою сучасності. Людина вимушена відновити те, що було зруйновано в біосфері за період неконтрольованої господарської діяльності, щоб припинити подальше поглиблення екологічної кризи. 1 де диктується третім законом матеріалістичної діалектики — законом заперечення заперечення.
Методологічне використання у гігієні законів матеріалістичної діалектики можливе лише у сукупності з «парними» філософськими категоріями, що їх конкретизують. Зупинимося на категоріях «причина» і «наслідок», оскільки причинно-наслідкові відношення в медицині взагалі і в гігієні зокрема мають особливе значення. Вони набувають глибокого змісту під час розгляду різних гігієнічних проблем. Слід зазначити, що при більшості захворювань людини, тобто при відхиленні від норми показників її здоров'я, порушення гомеостазу, що виникає, є наслідком впливу певного екзогенного або ендогенного етіологічного чинника: хімічного, фізичного, біологічного чи психогенного. Деякі чинники, що виступають у ролі причини, обумовлюють ту чи іншу відповідь організму (наслідок), опосередковуючи за рахунок різних фізіологічних і біохімічних реакцій. Часто проміжні реакції, обумовлені механізмами регуляції організму, настільки складні, що утруднюється встановлення прямого зв'язку між етіологічним чинником і обумовленим ним наслідком. Велике значення для людини як ушкоджувальний етіологічний чинник мають різні психогенні впливи: стресові ситуації, тривалі й інтенсивні емоційні навантаження, перевантаження розумової діяльності тощо, здатні спричиняти патологічний стан, опосередковуючи свою дію через систему спотворених за інтенсивністю і спрямованістю певних фізіологічних реакцій. Це зрештою призводить до зриву гомеостазу. Часто такі психогенні чинники, як образливе, травмуюче слово, тяжкий, несправедливий мікроклімат у колективі, велике горе або надмірна радість, можуть як причина призводити до серцево-судинних порушень, гіпертензивної кризи, інфаркту міокарда і навіть несподіваної смерті Близькою до розглядуваної і звичайно тісно пов'язаною з причинно-наслідковими відношеннями є динаміка взаємодії категорій «необхідність» і «випадковість», які також мають важливе значення для гігієнічної науки і практики. Як відомо, необхідність проявляється через випадковість. Будь-яке соматичне чи психічне захворювання на даній території зустрічається з певною частотою (фонова захворюваність), що може розглядатись як категорія випадковості. Значне, статистично достовірне збільшення рівня захворюваності виступає як необхідність, тобто як явище, зумовлене якою-небудь певною і суттєвою причиною. Якщо, наприклад, за результатами епідеміологічного обстеження на даній території реєструється підвищення рівня захворюваності злоякісними пухлинами порівняно з іншими, рівнозначними за умовами територіями, це мусить розглядатись не як випадковість, а як необхідність, тобто як явище, обумовлене дією певного екзогенного канцерогенного чинника. Його слід виявити і обгрунтувати систему заходів щодо вилучення надалі дії даного канцерогену (наприклад, пестицидів, відходів промислових підприємств, іонізуючого випромінювання тощо). На цьому прикладі виразно простежується значення категорій «необхідність» і «випадковість» у гігієні, їх діалектична взаємодія між собою, глибокий внутрішній зв'язок з категоріями «причина» і «наслідок». Аналізуючи категорії «явище» і «сутність», слід зазначити, що діалектика їх взаємозв'язку повинна постійно враховуватись у практичній діяльності будь-якого лікаря, втому числі й гігієнічного фаху. Сутність, що віддзеркалює глибинні внутрішні зв'язки, ніколи не сприймається нами безпосередньо. Органи чуттів людини, чуттєве пізнання її сприймають лише явища, пов'язані і породжені даною сутністю. Інакше кажучи, сутність розкривається в явищі, а явище відоГрлжує сутність, віддзеркалює її. Діяльність лікаря-гігієніста передбачає врахування й аналіз різних явищ, які характеризують здоров'я людини, стан навколишнього серэдовища і т. ін. Для досвідченого лікаря реєстрація явища — це лише перший етап у його діяльності. Другий, найбільш важливий етап — це етап пізнання сутності, що спричинила дане явище, тому що оздоровчі заходи стають ефективними лише в тому випадку, якщо вони спрямовані не тільки на явище, не тільки на той чи інший симптом, а й на саму сутність — глибинний внутрішній зв'язок, який обумовлює дане явище. Це важливо мати на увазі під час встановлення діагнозу і лікування хворих. При цьому слід пам'ятати, що сутність більш стійка й консервативна, ніж явище. Застосування природоохоронних, профілактичних заходів може призвести до швидкого зникнення даного явища (симптому), але сутність, як більш стійкий зв'язок, при цьому може зберегтися і знову проявитися після відміни вжитих заходів. Таким чином, у гігієнічній науці і практиці закони і категорії матеріалістичної діалектики мають важливе значення і застосування. Так, знання цих законів і категорій допомагає лікарю-гігієністу правильно пояснити причини явищ, що спостерігаються, обгрунтувати вірний напрям наукового пошуку, визначити позицію при створенні загальних концепцій і теорій. Вони важливі також під час розробки практичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини і колективів. Аналізуючи філософські закони й категорії, застосовуючи їх у практичній діяльності, гігієністи перевіряють себе в істинності, правильності висновків при поясненні тих чи інших явищ. Крім того, на підставі діалектико-матеріалістичної методології розробляється теорія гігієни з її закономірностями, законами, теоріями і узагальнюючими концепціями. Це одна з філософських основ гігієни. Крім філософської методології гігієна як галузь медичних знань має свою предметну методологію. Під предметною методологією гігієни слід розуміти суму науково обгрунтованих методів і методик,якими користується гігієна для розробки ефективних профілактичних заходів. Як уже відзначалось, метод — це спосіб пізнання дійсності, явищ природи, її закономірностей і законів. Методика — це сукупність чи система конкретних засобів, прийомів доцільного виконання якого-небудь завдання, наукового дослідження, складова частина предметної методології. Таким чином, методологію гігієни схематично можна подати у вигляді конуса. Основа конуса — загальна філософська методологія, представлена універсальним методом пізнання дійсності — методом матеріалістичної діалектики' з її основними законами і категоріями. Наближаються до цього фундаменту методи гігієни і такі поняття з певним філософським змістом, як хвороба, здоров'я, біосфера і т. ін. Вершиною конуса є спеціалізовані методики, що використовуються в гігієнічній науці та практиці. Для того щоб обгрунтувати основні методи дослідження гігієни, потрібно чітко визначити, що є основним об'єктом її вивчення, оскільки кожна наукова дисципліна має свій специфічний, основний об'єкт дослідження. Медицина в цілому як об'єкт дослідження вивчає біологічні характеристики людини в нормі і патології і їх зміни під впливом різних чинників. Об'єктом вивчення лікувальної медицини є хвора людина. Інтегральним показником стану хворої людини є категорія «хвороба». Суттєвим є те, що лікувальна медицина вивчає хворобу не колективу, не групи людей, а окремої людини, тобто конкретне захворювання. Основним об'єктом вивчення гігієни є здорова людина, а показником стану здорової людини є категорія «здоров'я». Категорія «здоров'я» є складним, комплексним поняттям, яке однозначно, одним показником охарактеризувати неможливо. «Здоров'я» є категорією соціальною, оскільки належить насамперед до цілої групи людей, людського суспільства, а не окремої людини. Отже, визначення самої категорії «здоров'я», його характеру і природи потребує не тільки медичних, а й філософських знань. Специфіка об'єкта дослідження в гігієнічній науці і практиці, яким є здорова людина і колектив, обумовлює потребу використання для їх вивчення й особливих методів. Розрізняють чотири основних специфічних для гігієни методи: епідеміологічний метод вивчення здоров'я населення; метод санітарного обстеження; метод натурного гігієнічного експерименту; метод санітарної експертизи. Епідеміологічний метод — один з провідних методів гігієни, сукупність способів вивчення здоров'я населення під впливом різних ендогенних (генетичних, вікових, ендокринних тощо) і екзогенних соціальних і природних (хімічних, фізичних, біологічних, психогенних тощо) чинників. З огляду на це епідеміологічним методом можна вважати такий, який у процесі вивчення зв'язує в одне ціле складові частини процесу зміни здоров'я:
а) групи здорових людей (популяція, населення), які зазнають впливу певних чинників;
б) специфічні та неспецифічні основні (провідні) сприятливі чи несприятливі чинники навколишнього середовища, що впливають на рівень здоров'я людей;
в) соціально-економічні та природно-кліматичні умови, в яких ці чинники впливають на здоров'я.
Суть епідеміологічного методу полягає в тому, що з його допомогою вивчають здоров'я не тільки окремої людини, а й групи людей, колективу (наприклад, дітей, що ходять у дошкільні заклади чи школи, робітників певного промислового підприємства чи галузі промисловості, працівників сільськогосподарського виробництва) або ж населення міста, району, області тощо. Здійснюють це шляхом аналізу певних медичних облікових і звітних документів, проведенням медичних обстежень населення в амбулаторних і стаціонарних умовах з наступним розрахунком о, ремих показників або їх комплексу, що характеризують здсров'я населення, за спеціальними формулами, програмами для обчислювальної техніки. Таким чином, усі методики, що дозволяють установити наявність і характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я обстежуваної популяції, можна розглядати як епідеміологічні. Розрізняють чотири основних способи (різновидності) реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров'я населення: санітарно-статистичний; медичного обстеження популяції; клінічного спостереження за спеціально відібраними людьми; натурного експерименту серед населення. Санітарно-статистичне вивчення здоров'я населення. Суть цього способу вивчення здоров'я полягає у тому, що для характеристики здоров'я населення використовують дані офіційних облікових документів і звітів (органів і установ охорони здоров'я, центрального статистичного управління, установ освіти, галузевих профспілок і окремих підприємств), які містять інформацію, потрібну для розрахунку за спеціальними фомулами різних показників здоров'я. Показники, що характеризують здоров'я населення при його епідеміологічному санітарно-статистичному дослідженні, такі: захворюваності; демографічні природного руху населення; фізичного розвитку; інвалідності. Наприклад, у всіх амбулаторне-поліклінічних і дитячих дошкільних закладах, школах, медико-санітарних частинах щорічно складаються такі облікові документи, як «Зведена відомість обліку захворювань» (ф. № 071/у) і «Зведена відомість обліку нещасних випадків, отруєнь і травм» (ф. № 071-1/у). Ці документи мають відомості прэ всі захворювання, отруєння і травми, вперше зареєстровані протягом даного року серед закріпленого населення, а також про число всіх захворювань, отруєнь і травм, зареєстрованих протягом цього ж року, незалежно від того, коли вони |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |