Під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання закритого типу замовними принципами профілактики є захист кількістю, часом, віддаллю, екрануванням. Захист кількістю полягає у проведенні роботи з найменш інтенсивним джерелом випромінювання. Захист часом зводиться до зменшення тривалості опромінення персоналу за рахунок обмеження тривалості робочого дня і кількості процедур, які виконуються за зміну, правильної організації праці і продуманої техніки виконання тих чи тих операцій, підвищення кваліфікації персоналу та його тренування.
Захист віддаллю ґрунтується на тому, що потужність випромінювання зворотно пропорційна квадрату віддалі між джерелом (точковим) випромінювання і робочим місцем. Тому застосовують інструментарій з подовженими ручками, візочки з довгими ручками для перевезення контейнерів з радіоактивними препаратами, дистанційні маніпулятори тощо. Захист екрануванням оснований на здатності різноманітних матеріалів поглинати іонізуючі випромінювання. Поглинальна здатність матеріалів зростає в міру збільшення атомної маси хімічних елементів, відносної щільності матеріалу і товщини екрана. Відмінні захисні властивості має свинець, з яким порівнюють екранні властивості інших матеріалів. Так, щодо рентгенівських променів свинцевому екранові завтовшки 1 мм еквівалентні за товщиною 12 см сталі, 14 см баритобетону, 80 см бетону, 80—100 см цегли. Залежно від здатності проникання випромінювань застосовують для екранування ті чи ті матеріали. Скажімо, для захисту від p-випромінювання використовують органічне скло, пластмаси, алюміній, від рентгенівського і у-випромінювань — екрани зі свинцю, сталі, просвинцьованого скла, а в тому разі, коли екраном є конструктивний елемент будинку, використовують цеглу, бетон, баритобетон. Для поглинання нейтронного випромінювання потрібні матеріали, які вміщують велику кількість атомів водню, воду, парафін, бетон.