Гармонійний розвиток дитини поєднує навчання і корисний виробничий процес. Праця має велике виховне значення, вона оздоровлює організм дитини, формує в ньому функції ЦНС, серцево-судинної, дихальної, м'язової систем, а також інших систем і органів. Уроки праці в школі є навчальним предметом, який формує у дітей первинні політехнічні знання, значно загартовує їх, знижує втому і підвищує працездатність. Форми уроків праці в школі можуть бути різними. Найчастіше на них поєднують розумову і трудову діяльність. Учні не тільки виконують різноманітні роботи, а й здобувають паралельно теоретичні знання з техніки виготовлення різноманітних предметів, з основ гігієнічних правил і вимог у виробничих процесах, правил організації праці.
Мета трудового навчання — розширення у дітей і підлітків діапазону знань у галузі технічної, сільськогосподарської діяльності, праці в сфері обслуговування, глибше ознайомлення їх з природничо-науковими і науково-технічними основами промислового та сільськогосподарського виробництва. Окрім того, трудове навчання розвиває у дітей творче ставлення до праці на основі моделювання і конструювання, професійно орієнтує.
Години виробничого навчання ділять на уроки ручної праці у 1—3-му класах, кількість яких становить 2 год на тиждень, уроки праці у 4—8-му класах по 2 год на тиждень і трудові практикуми у 9 —10-му класах по 4 год на тиждень. Крім того, у школах планується 6-годинна виробнича практика у 5-му класі, 18-годинна — у 6-му, 24-годинна — у 7-му і 132-годинна — у 9-му класі. Дуже сприятливим для організму дитини є щоденне поєднання теоретичних занять і праці у виробничих умовах. Через кожні 45 хв повинна бути 10-хвилинна перерва.
Інформаційно - освітній портал "Педагогіка.org" pedagogika.org
Уроки трудового навчання забезпечують зміну діяльності і тим. самим добре впливають на працездатність учнів протягом дня. Ці уроки ефективніші, коли їх проводять одразу після появи втоми, тобто на 3-му або 4-му уроці в середу і четвер. Під час проведення уроків праці слід враховувати морфологічні і функціональні особливості дітей і підлітків. Діти відрізняються процесами збудження у ЦНС, що призводить до швидкого розвитку втоми внаслідок прискореного темпу праці, у дітей підвищується обмін речовин, збільшуються енерговитрати. Для дітей характерною є відносно невелика м'язова витривалість, і це не дає змоги їм довго витримувати навантаження, пов'язані з вимушеним положенням тіла. Вимушене положення тіла, неправильна поза внаслідок тривалого навантаження на один бік, зігнуте положення тіла можуть стати причиною таких дефектів, як викривлення хребта, розвиток короткозорості, болю в спині, швидкої втоми. Положення тіла під час виконання ручної праці має сприяти зміцненню м'язів і вдосконаленню координації рухів. Діти повинні нормально фізично розвиватися, без ускладнень у функціонуванні окремих органів, систем і всього організму. У них мають вироблятися нові і вдосконалюватися наявні рухові навички.
У початкових класах цьому сприяють вправи з ліплення, вирізування, наклеювання, праця з тканинами. Серед слюсарних робіт найважчими є різання, обпилювання та рубання металу. У процесі оброблення деревини багато сили потребують стругання та обпилювання. Під час виконання таких робіт оптимальна тривалість праці дітей віком від 12 до 14 років повинна становити 10 хв. Добре коли протягом уроку операції змінюються. Збільшення їх до трьох—п'яти значно поліпшує працездатність дітей. На основі характеристики оптимальної тривалості окремих операцій та їхньої кількості встановлюють щільність уроку. Це час, який витрачається на виконання усіх трудових операцій. Він може коливатися від 30 до 38 хв і становити 60—85% часу всього уроку. Між окремими операціями потрібно робити 1—3-хвилинні перерви.
У початкових класах не можна допускати об'єднання уроків. У старших класах між об'єднаними уроками по-винна бути 10-хвилинна перерва. На уроках трудового навчання у дівчат під час оброблення тканин статичне м'язове напруження може навіть збільшитися. Це потребує застосування методів профілактики втоми від статичних навантажень у вигляді обов'язкових коротких 2—3-хвилинних фізкультурних пауз із виконанням 4—6 вправ. Вправи слід виконувати стоячи, і вони повинні забезпечувати активізацію функцій дихання й кровообігу.
Щорічну трудову практику проводять зазвичай наприкінці навчального року. Вона повинна припадати на першу половину дня. Кожні 45—60 хв трудова діяльність повинна супроводжуватись обов'язковими 10-хвилинними перервами. Визначення оптимальної тривалості безперервної праці для підлітків засвідчило, що школярі навіть за скороченого робочого дня порівняно з дорослими потребують перерви вже після 2,5—3 год праці. При цьому в структурі робочого навантаження слід враховувати величину і характер, зокрема фізичних навантажень, монотонність праці, ступінь статичного компонента, напруження уваги, пам'яті, окремих аналізаторів та можливість контакту з несприятливими чинниками.
Лікарі повинні контролювати дотримання гігієнічних правил і вимог до режиму праці та відпочинку дітей і підлітків.
Важливим елементом навчально-виховної діяльності є підготовка молоді до свідомого вибору професії, тому формування професійної спрямованості має відбуватися вже у шкільні роки. Підлітки повинні вивчати різноманітні професії, відвідувати шкільні куртки, ознайомлюватися з роботою підприємств. У школі учні мають вивчати фізіологічні і психологічні особливості підлітків, там слід формувати їхній світогляд на майбутнє трудове життя. Вибір професії — дуже відповідальна справа. Сучасний перелік професій охоплює майже 50 тис. назв, до яких приєднуються все нові й нові, пов'язані з досконалішими технологіями. З них не всі можна рекомендувати кожному підліткові, зважаючи на його здоров'я та інші особливості. Допомогти учням у правильному і доцільному виборі професії повинні лікарі, орієнтуючи їх з огляду на стан здоров'я та індивідуальні психофізіологічні особливості організму.