На основі численних досліджень в Україні (Держстандарт 383—96) США і деяких інших країнах розроблено національні стандарти якості питної води. Для країн, що розвиваються, та інших ВООЗ розробила Міжнародний стандарт питної води (МСПВ-73). Він може бути використаний повністю або взятий за основу для розроблення національних стандартів, що враховують національні особливості ( ГПК шкідливих речовин у питній воді встановлено з урахуванням того, що людина споживає 3 л води на добу. Тому регіональні ГГІК при лімпувальї юму санітарііо-токсикологічному показнику повинні зменшуватись у стількі разів, у скільки разів більший місцевий показник споживання води.). У кожному стандарті наводяться показники, що характеризують якість питної води, та їхні нормативи. Аби визначити відповідність питної води вимогам стандарту, слід провести санітарний аналіз води. який передбачає як мінімум органолептичні, клінічні та бактеріологічні дослідження. У деяких випадках за наявності показань їх доповнюють радіохімічними, біологічними й експериментально-токсикологічними дослідженнями.
МСПВ-73 поширюється на воду, що подається господарсько-питними водогонами для задоволення господарсько-побутових потреб у житлових будинках, культурних, лікувально-профілактичних, дитячих та інших закладах, для виробництва харчових продуктів і для підприємств громадського харчування, для особистої гігієни (душові, лазні), а також на воду, яка подається населенню централізованими системами відкритого гарячого водопостачання.
Вода господарсько-питних водогонів повинна бути такою, щоб населення могло її використовувати для питних та інших потреб без будь-якої додаткової обробки.
Якщо вода джерела централізованого водопостачання не задовольняє вимог стандарту, вона підлягає відповідній обробці.
Під час проведення санітарного аналізу води визначають показники, які характеризують:
а) органолептичні властивості води;
б) хімічний склад води та її нешкідливість;
в) епідемічну безпечність води.