Вода, що використовується населенням для пиття і господарсько-побутового призначення, повинна відповідати певним гігієнічним вимогам:
1. Мати добрі органолептичні властивості, освіжаючу температуру, бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху.
2. Бути придатною за хімічним складом (бажано, щоб хімічний склад був найсприятливіший із фізіологічної точки зору). Шкідливих речовин не повинно бути в концентраціях, небезпечних для здоров'я, або таких, що обмежують використання води в побуті.
3. Не містити патогенних мікробів та інших збудників захворювань.
Якість води, головним чином, залежить від виду джерела водопостачання
і його санітарного стану. Тому відповідність якості води водного джерела гігієнічним вимогам встановлюють на основі санітарно-топографічного обстеження джерела водопостачання і даних лабораторного аналізу води.
Санітарно-топографічне обстеження є незамінним засобом гігієнічної оцінки джерела водопостачання. Для цього досліджують територію, що оточує джерело, з метою виявлення об'єктів, які забруднюють ґрунт і утворюють стічні води, оглядають джерело водопостачання, його водозабірний пристрій та інше обладнання, визначають можливість проникнення забруднень у воду джерела або в підземні води, що його живлять, визначають місця забору проб води для лабораторного дослідження. Додатково збирають відомості про епідеміологічний стан району, в якому міститься водне джерело. Визначаючи рівень захворюваності населення і тварин, звертають увагу на наявність захворювань, які можуть передаватися через воду.
Лише порівняння даних аналізу води з гігієнічними нормативами і результатами санітарно-топографічного обстеження дають змогу зробити обґрунтований висновок про якість води і санітарний стан джерела водопостачання, а також виявити конкретні обставини, які призводять або можуть призвести в майбутньому до погіршення якості води.
Таким чином, санітарно-топографічне обстеження і лабораторний аналіз води доповнюють одне одного в оцінці якості води і санітарного стану водного джерела.