close
Головною установою, в якій здійснюється поліклінічна допомога дитячому населенню, є дитяча поліклініка. Медичне обслуговування дітей проводить лікар-педіатр після виписування з пологового будинку і до передавання їх під нагляд лікаря підліткового кабінету. Така система забезпечує тісний зв'язок лікаря з родиною і постійний нагляд за станом здоров'я дітей.

Загальна кількість дітей віком до 15 років на лікарняній дільниці не по-винна перевищувати 800. Лікар-педіатр дошкільної установи оглядає дітей 1-го року життя кожних 10 днів, віком від одного до трьох років — один раз на місяць, від трьох до семи років — один раз на квартал. Лікар разом із педагогом визначає режим дня дітей кожної вікової групи, вносить відповідні корективи залежно від стану здоров'я дитини і місцевих специфічних умов праці дошкільної установи. Ретельний огляд дітей, які відвідують дошкільні установи, за участю вузьких фахівців проводять один раз на рік. Боротьбу із за-несенням і поширенням інфекційних захворювань проводять у дошкільній і установі відповідно до вказівок санітарно-епідеміологічної служби.
 
Правильна організація і своєчасне проведення профілактичних щеплень забезпечують створення у дітей стійкого імунітету. У разі виявлення у дошкільній установі хворої дитини з інфекційним захворюванням її ізолюють і переводять у стаціонар. У групі встановлюють карантин. Лікар повинен систематично контролювати дотримання санітарного режиму в дошкільній установі.

Праця лікаря-педіатра в школі, який значиться в штаті дитячої міської поліклініки, розрахована на обслуговування 2500 учнів. Його головним завданням є організація санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення дітей, а також тих, що сприяють фізичному розвиткові, успішному навчанню та вихованню підростаючого покоління.

Шкільний лікар є членом педагогічної ради з правом вирішального голосу. Він проводить поглиблений огляд учнів на початку навчального року із залученням стоматолога, оториноларинголога, окуліста та хірурга-ортопеда. Діти, які перебувають на диспансерному обліку і до яких належать такі, що часто хворіють і відстають у фізичному розвитку, зі зниженою працездатністю, реконвалесценти гострих інфекцій, хворі на хронічний тонзиліт, ревматизм, туберкульоз, зоб, з дефектами опорно-рухового апарату, зору, слуху, мови, відхиленнями у нервово-психічному розвитку, із захворюваннями печінки, жовчних шляхів, нирок, крові та іншими хворобами, і які потребують догляду та лікування, обстежуються повторно з метою звільнення їх від іспитів, а також визначення місця й часу оздоровлення під час канікул.

Про кожний випадок інфекційного захворювання шкільний лікар сповіщає органам санітарно-епідеміологічної служби, висилаючи екстрене повідомлення з метою своєчасного виявлення осередка інфекції і проведення потрібних протиепідемічних заходів. Протиепідемічними заходами в школі є планові профілактичні щеплення.

Контроль за фізичним вихованням передбачає поділ учнів за станом здоров'я на три групи: основна — діти без відхилень у стані здоров'я, вони відвідують заняття з фізкультури за шкільною програмою; підготовча — діти з незначними відхиленнями у стані здоров'я без істотних функціональних змін і без достатньої фізичної підготовки, заняття з фізкультури цим дітям обмежуються; спеціальна група — діти, в яких діагностовано різні форми ревматизму, природжені вади серця, хронічний тонзиліт, хронічну пневмонію, бронхіальну астму, туберкульоз, порушення опорно-рухового апарату, нервової та ендокринної систем, анемію, міопатію, аномалії рефракції виражених ступенів. Заняття з дітьми цієї групи і заняття з коригувальної гімнастики проводить викладач фізичного виховання під контролем лікаря.

Лікарсько-педагогічне спостереження за уроками фізичного виховання шкільний лікар проводить двічі на місяць. Він перевіряє також організацію занять спортивних секцій і змагань у школі, виконання гігієнічної гімнастики і проведення фізкультурних хвилин на уроках, ігор та спортивних розваг під час перерв, систематично відвідує уроки праці та контролює виконання гігієнічних вимог до їхньої організації, допомагає школярам у виборі професії, що відповідає станові здоров'я, інтересам і здібностям кожного з них.

Шкільний лікар бере участь у складанні розкладу занять, веде нагляд за організацією харчування, за санітарно-гігієнічним станом школи, тісно співпрацюючи з працівниками СЕС. Він виконує значну санітарно-освітню роботу.

Праця санітарних лікарів, які є фахівцями з гігієни дітей і підлітків, належить до найскладніших і відповідальних і має велике соціальне значення. Санітарний лікар діє від імені держави у вирішенні питань санітарно-епідеміологічного добробуту дитячих і підліткових установ, які значною мірою визначають захворюваність дитячого населення. Саме від компетенції і принциповості санітарного лікаря та від своєчасності його вимог і дій залежить здоров'я всіх дітей. Санітарний лікар організовує заходи, у реалізації яких беруть участь різні установи, підприємства та громадські організації.

У галузі гігієни дітей і підлітків санітарний лікар веде нагляд за всіма дошкільними, шкільними та підлітковими установами. Успіх його праці залежить ще й від умілого об'єднання зусиль для комплексного обстеження підконтрольних об'єктів з подальшим аналізом санітарного стану й розробленням заходів профілактики.

Санітарно-оздоровчі заходи, над якими працює відділ гігієни дітей і підлітків СЕС, включають запобіжний і поточний санітарний нагляд. До першого належить робота з проектними організаціями та інститутами, архітекторами, складання перспективного плану розвитку мережі дошкільних і шкільних установ, розгляд проектів будівництва, контроль за відведенням земельних ділянок і перебігом будівництва, контроль за виробництвом устаткування, предметів одягу, взуття тощо. До другого належить контроль за додержанням санітарного законодавства з метою забезпечення санітарно-епідеміологічного добробуту дитячих і підліткових установ, розроблення і проведення заходів, спрямованих на оздоровлення умов навчання і виховання, профілактику захворювань та зниження захворюваності дітей і підлітків у колективах.

Лише завдяки втіленню в життя усіх медичних та профілактичних заходів можна досягти кінцевої мети, якою є зміцнення здоров'я і забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління.