Бронетанкові війська в умовах сучасної війни мають дуже велике значення. Сюди входять різноманітні бойові машини і їхні комплекси, зокрема танки, самохідно-артилерійські установки, бронеавтомобілі, бронетранспортери та машини спеціального призначення.
Сучасний танк — це машина, призначена для роботи в будь-яких умовах, вона може їхати по бездоріжжю, плавати завдяки могутньому двигуну і сильній броні, що його захищає, та має потужне озброєння. У корпусі танка є чотири відділення; бойове, двигунне, трансмісійне та відділення керування. У бойовому відділенні розміщується командир танка, командир зброї та той, хто її заряджає, у відділенні керування сидить механік-водій (мал. 89).
Самохідно-артилерійські установки відрізняються від танків потужнішим озброєнням, неповним броньовим покриттям і тим, що в них немає башти, яка повертається.
Організовуючи гігієнічне забезпечення бронетанкових військ, слід враховувати усі особливості умов праці і бойової діяльності екіпажів танків.
Невеликий простір у танку обмежує обсяг робочих рухів, зумовлює напруження робочої пози і перевагу статичних зусиль організму. У механіка- водія танка мають бути швидкі і точні реакції, адже йому доводиться спостерігати за дорогою і полем бою та водночас тримати постійний зв'язок із командиром частини, підрозділу, з членами екіпажу.
Праця танкістів супроводжується шумом великої інтенсивності. Шум двигуна та гусениць ускладнює слуховий зв'язок між членами екіпажу, тому танкістові потрібно напружувати слух і вміти диференціювати шум. Інтенсивний шум спричинює втому організму, якщо він досягає 80 дБ і більше. Під час руху танка інтенсивність шуму в ньому становить 100 дБ при швидкості 10 км/год. Зі збільшенням швидкості руху танка значно зростає і рівень шуму. У спектрі шуму переважають частоти 200—800 Гц.
З метою ослаблення шуму застосовують звукоізоляційні матеріали у стінах машин і звукознижувальні килимки на підлозі. Встановлюють також удосконалені глушники, системи амортизації, безшумні шестерні тощо.
До індивідуальних засобів захисту від шуму належать протишуми, м'які втулки, протишуми типу пов'язок.
Під час руху танка екіпаж зазнає впливу безперервних поштовхів і трясіння. Це потребує значних м'язових зусиль для збереження робочої пози, а також значно ускладнює стрільбу. Коливальні рухи в танку мають свою амплітуду, яка залежить від нерівності доріг, і це змінює лінію прицілювання на кільканадцять міліметрів. Вплив аритмічних коливань зумовлює втому в людини. Танкіст повинен виконувати низку м'язових рухів з метою збереження рівноваги. Лише завдяки спеціальним балансерам можна значно зменшити негативний вплив коливань на організм людини. Для амортизації поштовхів застосовують спеціальний шлем з еластичними валиками, що захищає голову.
Повітря в танку забруднюється відпрацьованими газами, складниками продуктів неповного згоряння пального, особливо дуже токсичним вуглецю оксидом, який також утворюється при інтенсивному стрілянні. У порохових газах є оксиди азоту, вуглекислота, ароматичні вуглеводні. Крім того, відпрацьовані гази містять подразливі для органів дихання пари акролеїну й альдегідів. У повітрі танків є також пари бензину, які можуть спричинити дерматити, фурункульоз та екзему.
Запобігання забрудненню повітря в танку здійснюється за допомогою вентиляції та дотримання правил особистої гігієни. На кожного члена екіпажу слід подавати приблизно 10 м3 свіжого повітря на годину.
Якщо в танку є отруйні речовини, потрібне фільтровентиляційне устаткування для подання повітря, вільного від отруйних речовин, радіоактивних і бактеріальних аерозолів.
Важливою проблемою є забруднення повітря в танку великою кількістю дорожнього пилу, який проникає через люки та щілини. Пил містить кремнію оксид та незначну кількість органічних речовин, подразнює слизову оболонку очей та дихальних шляхів, а також забруднює одяг і шкіру.
Профілактика запилення потребує створення підвищеного тиску в танку, закриття склом оглядових щілин та захисту очей протипиловими окулярами.
Антидетонатором у двигунах внутрішнього згоряння є етилова свинцева рідина, яку додають до пального. Ця рідина містить понад 50% тетраетилсвинцю, який дуже отруйний. Тому профілактичні заходи під час роботи зі свинцевою рідиною проводять за спеціальною інструкцією.
Праця танкістів пов'язана із забрудненням одягу й шкіри пально-мастильними матеріалами. Вони спричинюють подразнення шкіри і дерматити, зокрема фолікуліти. Ось чому танкісти після роботи повинні митися у теплій воді з милом. Категорично забороняється мити руки і чистити одяг бензином. Одяг повинен бути виготовлений з легкої, повітропроникної тканини, але міцної; його треба прати щомісяця. Взуття має бути легким і еластичним, не стискати і не обмежувати руху ніг, забезпечувати високу чутливість підошви. Черевики виготовляють без шипів та залізних набійок.
Особливу увагу слід звернути на стан зору танкістів. Освітлення у танку характеризується різкими переходами від яскравого світла до тіні і навпаки, що призводить до втоми очей і порушення ясного бачення. Переміщення вночі і в димі потребує підвищеного напруження зору водіїв машин. Щоб спостерігати за вимірювальними приладами, доводиться постійно переводити погляд з темряви на світло і навпаки, що спричинює значне порушення адаптації.
Таким чином, штучне освітлення має розсіюватись якомога рівномірніше та забезпечувати умови для вільного спостереження за датчиками приладів, максимального збереження адаптації.
Комплексний вплив різноманітних чинників на організм танкістів тісно пов'язаний із мікрокліматом. У танках він дуже неоднаковий і залежить від кліматичних умов місцевості та погоди. У спеку броня танка нагрівається до 70 °С, через що організм перегрівається. Порушення теплообміну, що зумовлює масивне потовиділення, призводить до порушення водно-сольового обміну в організмі і збільшує потребу в питній воді. У холодну пору року броня танка різко охолоджується, і це спричинює переохолодження організму та обмороження.
Ось чому в підготовці танкістів велику роль відіграє фізична культура. Вона є вкрай потрібним засобом зміцнення здоров'я. Вона має тісно переплітатися з усією системою навчання і виховання військовослужбовців бронетанкових військ.
Основні вправи повинні бути спрямовані на вироблення м'язової сили, швидкості реакції, відповідних навичок, які коригують вплив статичних зусиль.
Важливе значення мають водні і повітряні процедури. Загартовування слід починати одразу після прибуття в частину і систематично продовжувати до закінчення служби.
У комплексному тренуванні використовують табельне майно бронетанкових військ.
Слід зазначити, що багато чинників, які впливають на здоров'я танкістів, стосуються й екіпажу бронетранспортера.