Забезпечення належного рівня діагностики на сучасному етапі неможливе без застосування широкого спектра методів функціональної діагностики (електрокардіографії, електроенцефалографії, реографії, теплографії, інструментального дослідження зовнішнього дихання, ультразвукової діагностики тощо).
Використання для діагностики високотехнічного обладнання може створювати незадовільні умови для персоналу та пацієнтів. Це потребує впровадження на стадії попереднього й поточного держсанепіднагляду, комплексу санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зменшення професійного ризику медичного персоналу і безпечних умов для пацієнтів.
Комплекс шкідливих чинників у відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики може включати: ультразвук, шум, електромагнітні та електростатичні поля, іонізуюче випромінювання, недостатнє освітлення робочого місця, вимушену робочу позу, значне нервово-емоційне напруження, незадовільні мікрокліматичні умови, іонізацію повітря.
Відділення (кабінети) функціональної діагностики організують у багатопрофільних та спеціалізованих лікарнях, диспансерах, поліклініках, спеціалізованих лікувально-діагностичних центрах.
Складові та площі відділень (кабінетів) функціональної діагностики (ДБН В.22—10—2001 "Заклади охорони здоров'я") наведено в табл. 59.
Не допускається розміщення кабінетів функціональної діагностики в підвальних та цокольних поверхах і приміщеннях. Висота приміщень від підлоги до стелі повинна становити не менше ніж 3 м. Поверхні стін, перегородок та стель приміщень, пов'язаних із медико-технологічним процесом, повинні бути гладенькими, щоб можна було проводити вологе прибирання та дезінфекцію. Стіни в приміщеннях для проведення ультразвукової діагностики слід фарбувати олійними фарбами ясних тонів. Облицювання кахлем забороняється. У місцях встановлення санітарно-технічних приладів та устаткування, експлуатація якого пов'язана з можливим зволоженням стін та перегородок, потрібно передбачити накладання на них вологостійких матеріалів на висоту 1,6 м і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 см з кожного боку.
У приміщеннях відділень (кабінетів) функціональної діагностики має бути природне та штучне освітлення. Процедурні кабінети магнітно-резонансної томографії проектуються без природного освітлення. Загальне штучне освітлення рекомендується забезпечувати за рахунок люмінесцентних ламп, а місцеве — за рахунок ламп розжарювання. Рівень освітлення робочих поверхонь у кабінетах функціональної діагностики повинен становити не менше ніж 150 лк. Під час проведення діагностичних ультразвукових досліджень загальне штучне освітлення треба відключати, можна використовувати лише місцеве освітлення — настільну лампу. Вікна в кабінетах закривають штора-ми, завдяки чому світло не відбивається від екрана і поліпшується видимість зображення.
Приміщення кабінетів функціональної діагностики обладнують припливно-витяжною системою вентиляції з кратністю повітрообміну 1:3. Системи опалення та вентиляції повинні забезпечувати оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях (температура повітря 20...22 °С, відносна вологість 40—60%, швидкість руху повітря 0,15 м/с).
Рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати 40 ДбА.
Електронно-обчислювальна техніка та відеоматеріали, а також сама діагностична апаратура можуть бути джерелами іонізації повітря, електромагнітних та електростатичних полів.
Рівні іонізації повітря приміщень під час роботи ЕОМ та відеоматеріалів наведено в табл. 60.
Рівні електромагнітного поля (ЕМП) на робочих місцях нормуються у діапазоні частот 60 кГц—300 МГц за напругою електричної та магнітної складових у діапазоні частот 300 МГц—300 ГГц — за щільністю потоку енергії ЕМП з урахуванням часу перебування персоналу в зоні опромінення.
До праці з діагностичною апаратурою допускаються особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли відповідне навчання та інструктаж з охорони праці і техніки безпеки.
Для захисту рук медичного персоналу від впливу контактного ультразвуку застосовують дві пари рукавиць — нижні бавовняні і верхні — гумові. Не допускається контакт незахищених рук зі скануючою поверхнею увімкненого ультразвукового датчика.
Щоб не допустити перевантаження ЕМП, кількість пацієнтів, яких обстежує один медичний працівник, не повинна перевищувати 10—11 осіб за зміну. Протягом робочої зміни рекомендується робити дві 10-хвилинні перерви.
Медичні працівники кабінетів функціональної діагностики підлягають попереднім (під час приймання на роботу) та поточним медичним оглядам, згідно з наказами МОЗ України, як працівники, що працюють із джерелами електромагнітної енергії та робота яких пов'язана зі стежінням за екраном дисплею.
У склад комісії для попередніх та поточних медичних оглядів повинні входити такі фахівці: терапевт, невропатолог, офтальмолог. Слід робити спеціальні дослідження крові, ЕКГ, визначення гостроти зору.
Протипоказаннями для роботи в умовах впливу електромагнітної енергії та для робіт, пов'язаних зі стеженням за екраном дисплею, є катаракта, пониження гостроти зору, відсутність бінокулярного зору, хронічні захворювання середнього відрізка очей, захворювання зорового нерва, сітківки, глаукома.