В умовах тропічних країн чинники навколишнього виробничого середовища також здатні несприятливо впливати на здоров'я і працездатність людини, а тому гігієна праці тут також є дуже важливою.
Промисловість, що швидко розвивається в цих країнах, нагально потребує захисту робітників від несприятливого впливу чинників довкілля і насамперед від впливу на організм високої температури, яка є небезпечною для здоров'я під час виконання фізичної роботи. Такого впливу часто зазнають робітники гірничої, сталеливарної, склодувної галузей промисловості, а також ті, хто будує дороги, працівники сільського господарства. Важко знайти професію, яка не була б пов'язана з будь-яким потенційно шкідливим для здоров'я чинником, а іноді і з низкою чинників.
У міських умовах робітники різних галузей промисловості зазнають одночасно впливу кількох шкідливостей: хімічних речовин, високої температури, шуму і вібрації, пилу, а також різних соціально-психологічних чинників, які здатні зумовити стрес.
У сільській місцевості тропічних країн несприятливими для здоров'я чинниками є надлишкова інсоляція, висока температура повітря, біологічні шкідливості, вібрація, пил, отрутохімікати та інші. їхній вплив часто посилюється недостатнім щодо якості та кількості харчуванням робітників. Несприятливий вплив виробничих чинників посилює також взаємодію з хімічними речовинами, які населення вживає як протималярійні та протиглистяні препарати.
В умовах спекотних країн особливо специфічна праця в шахтах, де температура у штреках і штольнях часом досягає 70 °С, що вже становить небезпеку для життя. В Андах крім цього, багато шахт розміщені високо над рівнем моря і розріджене повітря підвищує ризик захворювання шахтарів на пневмоконіоз. До того ж у цих країнах більшість населення працює на дрібних підприємствах, для яких характерними є невелика кількість зайнятих на виробництві робітників, невисокий рівень спеціалізації в галузі управління і не завжди відповідні гігієнічним вимогам умови праці.
У цих країнах дуже гостро стоїть проблема дитячої праці. За даними ООН, кількість дітей, які працюють у віці 10—14 років, у Малі, наприклад, становить 45%.