Людство ще з глибокої давнини надавало величезного значення архітектурному і художньому виглядові міста, його будинкам, розуміючи, що це формує естетичний смак, визначає культурний рівень суспільства.
Сучасна людина майже 70% свого життя проводить у житловому приміщенні, тому його значення надзвичайно велике. Воно захищає сприятливого впливу чинників навколишнього середовища, створює здорові умови праці, відпочинку, сну та особистої гігієни. Добра оселя забезпечує позитивний вплив на здоров'я людини, її працездатність і емоційний стан. Житло як невід'ємна частина середовища, в якому перебуває людина, постійно розвивається, і динамічність більшості його показників зумовлена рівнем економіки країни, що зі зростанням матеріальної і технічної бази може забезпечити кількісно і якісно потреби у комфортному помешканні. Комфортність житла включає оптимальні архітектурні будівлі, розселення людей і соціально-побутову організацію приміщень. Житло повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Його слід будувати з максимальним використанням будівельної і санітарної техніки, з дотриманням відповідних вимог планування, устаткування та зовнішнього оформлення. Щоб житло захищало людину від хвороб, стіни в ньому слід зробити міцними й непроникними для вітру, внутрішнє оздоблення має бути зручним для прибирання, а за своїм об'ємом і площею — відповідати гігієнічним нормативам.
Одначе у зв'язку з багатьма недоліками жител, що весь час несприятливо впливають на умови проживання населення, спостерігається погіршення самопочуття людей. Погані житлові умови негативно позначаються на низці фізіологічних функцій організму, зокрема на диханні, теплообміні, вищій нервовій діяльності тощо. Вони є також причиною виникнення багатьох захворювань. Вологе помешкання, особливо без доступу сонячного світла і чистого повітря через велику кількість мешканців, зумовлює не лише виникнення захворювання, а й збільшення смертності. Смертність від туберкульозу в таких помешканнях утричі вища. Незадовільне щодо гігієнічних умов житло сприяє поширенню таких захворювань, як грип, кір, скарлатина, дифтерія, рахіт, ангіна, ревматизм, кишкові інфекції. У таких помешканнях важче перебігають серцево-судинні захворювання та захворювання, пов'язані з обміном речовин.
Ось чому завданням гігієни жител є вивчення впливу житлових умов на здоров'я і побут населення з метою наукового обгрунтування відповідних нормативів, які забезпечили б психічне здоров'я і соціальний добробут людини.