Ніацин (вітамін РР). Термін "ніацин" охоплює дві хімічні сполуки — нікотинову кислоту і нікотинамід, які мають властивості вітаміну PP. Входячи до складу НАД і НДДФ, ніацин бере участь у понад 40 реакціях обміну жирів, амінокислот, піримідинів тощо. Організм людини здатний перетворювати амінокислоту триптофан на ніацин. У середньому з 60 мг триптофану утворюється 1 мг ніацину. Ніацин є у воді, він стабільний, не окислюється киснем повітря, стійкий до кислот та основ і майже не руйнується під час термічного оброблення. Оптимальна потреба дорослої людини у вітаміні становить 6,6 ніацинових еквівалентів на 1000 ккал, мінімальна — 4,4. Однак не всі продукти рівноцінні за формою вмісту ніацину. У деяких рослинних продуктах (наприклад, кукурудзі) ніацин міститься у зв'язаному стані і майже не засвоюється. У бобових і продуктах тваринного походження ніацин не зв'язаний. РР-гіповітаміноз характеризується неспецифічними загальними симптомами. Значна нестача в їжі ніацину і триптофану спричинює розвиток пелагри. Порівняно ранніми і специфічними її симптомами є глосит, стоматит і виснажлива діарея. Згодом на ділянках шкіри, що були опромінені сонцем, з'являються плями темно-бронзового відтінку, дещо пізніше розвивається психоз. Таким чином, вважають, що для пелагри характерна наявність симптомів "трьох Д" (діарея, дерматоз, деменція).

Звичайний харчовий раціон людини забезпечений нікотиновою кислотою за рахунок злаків, бобових, м'яса, яєць і овочів. Ніацинових еквівалентів міститься (у міліграмах на 1000 ккал продукту): в яловичині — 46, молоці — 12,4, яйцях — 10,8, пшеничному борошні — 7,4, кукурудзяному — 6,74.

У минулому пелагра була лихом для багатьох країн. Захворювання спостерігалося переважно серед людей, харчовий раціон яких головним чином складала кукурудза (у ній мало триптофану, а ніацин міститься у зв'язаному стані). На пелагру хворіють переважно дорослі (частіше жінки). Тяжка фізична праця, інтенсивна інсоляція, сильне потіння, алкоголь, паразитарні захворювання (що погіршують всмоктування) збільшують потребу людини в ніацині і здатні провокувати пелагру.

Нині пелагра буває рідше. Велику роль у боротьбі з цим захворюванням відіграла пропаганда потреби різноманітного харчування, а також субсидування в деяких країнах продажу пшеничного борошна — його стали відпускати за ціною кукурудзи або навіть дешевше. Боротьба з пелагрою ефективніша в тих місцях, де вона поєднується з одночасним виконанням програм щодо зниження захворюваності на глистяні інвазії. У країнах із відносно розвиненою харчовою промисловістю ефективним заходом є централізоване збагачення кукурудзяного борошна ніацином. У деяких країнах проводять збагачення ніацином і пшеничного борошна.