Процес навчання в загальноосвітніх школах повинен забезпечити учням знання з основних наук і виробити в них потрібні навички. Цей процес має супроводжуватися створенням належних умов для збереження і зміцнення здоров'я, а також гігієнічного виховання з урахуванням морфологічних та функціональних можливостей дітей і підлітків. У початкових класах діти вчаться читати, писати і рахувати, а у п'ятому—дев'ятому класах вони вивчають основи наук, вирішують завдання загальнотрудової підготовки і професійної орієнтації. Десятий-одинадцятий класи забезпечують середню освіту.
Найважчою для дітей у навчанні є їхня розумова діяльність. Це пояснюється тим, що функціональні спроможності кори головного мозку в дітей відносно низькі, а переважання процесів збудження не сприяє збереженню уваги під час уроків. У школярів різко активізуються процеси статичного навантаження, що швидко призводить до втоми. Вона є охоронною реакцією організму у відповідь на навантаження. Це призводить до зниження працездатності, діти більше помиляються, у них спостерігається зменшення внутрішнього гальмування, порушення координації рухів, вони частіше відволікаються.
Такі явища швидко минають в умовах активного відпочинку і перебування на свіжому повітрі.
Унаслідок інтенсивної і тривалої праці без попереднього відновлення працездатності може настати вираженіше явище перевтоми. Воно характеризується не лише зниженням розумової та фізичної працездатності, а й нервово-психічними розладами в організмі, що супроводжується значним зниженням опірності організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища. Такі діти вирізняються зміною поведінки, зниженням успішності, дратівливістю, втратою апетиту.
Ось чому важливою є раціональна організація навчального процесу, яка запобігає втомі та перевтомі. Гігієнічні правила й вимоги до навчального процесу є науково обґрунтованими заходами, яких потрібно дотримуватися протягом усього періоду навчання. Раціональні режими праці та відпочинку школяра, розклад уроків і виконання домашніх завдань — головні складники навчально-виховної праці в школі.
Оскільки працездатність організму дитини під час навчання закономірно змінюється, процес навчання будується з урахуванням фізіологічних принципів зміни працездатності дітей і підлітків. Спочатку працездатність дитини підвищується, настає період впрацьовування, вона наростає і тримається на одному високому рівні, що характеризує період високої продуктивності. Після цього настає поступовий період зниження працездатності.
Таким чином, працездатність учнів є низькою в понеділок, потім вона зростає, а наприкінці тижня знову падає. Це саме стосується щоденного навантаження. Під час оптимальної працездатності в розклад уроків слід включати складніші предмети, наприклад, математику, фізику, хімію, першими уроками доцільно ставити читання, малювання, природознавство. Не слід включати в розклад спарені уроки. Максимальна тривалість кожного уроку становить 45 хв, у 1-му класі — 35 хв; між уроками треба робити перерви по 10 хв. Велика перерва після 2-го уроку має тривати 30 хв. Допускається замість однієї великої перерви після 2-го і 3-го уроків запроваджувати дві перерви по 20 хв. Підготовку до іспитів планують таким чином, щоб її тривалість не виходила за межі звичайного навчального навантаження (ДСанПіН 2001 р. "Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу").
Правильна структура навчального процесу повинна передбачати раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку.
Сумарний тижневий обсяг навчальних навантажень становить обов'язкова кількість навчальних годин: у перших класах — 20, у других — 22, у третіх-четвертих — 23, у п'ятих—восьмих — 28—30 і у дев'ятих—одинадцятих — 31, у дванадцятих —33. У структуру навчального року входять перша чверть, що включає 65 днів навчання і 5 днів канікул, друга чверть — 50 днів навчання і 12 днів канікул, третя чверть — 73 дні навчання і 7 днів канікул та четверта чверть — 80 днів навчання й екзаменаційний період. Літні канікули мають тривати у молодших класах 86 днів, у старших — 66 днів. Відповідні гігієнічні вимоги ставлять і до організації навчання вдома. Тривалість навчання вдома щодня повинна становити починаючи з 2-го класу 45 хв, у 3—4-му — 1 год 10 хв — 1 год 30 хв, у 5—6-му — 2,5 год, у 7—9-му — 3 год, у 10 —12-му — 4 год (ДСанПіН, 2001). Домашні завдання слід виконувати через деякий час після занять у школі, тобто о 16 —18-й годині і починати з найважчих. Після 45— 50 хв праці слід робити перерви по 10 хв. Через дві години праці потрібно проводити 20-хвилинну перерву на свіжому повітрі.
У вільні від навчання дні, тобто у вихідні, діти повинні перебувати на свіжому повітрі, рухатися, брати участь в екскурсіях.
Основні ази педагогічної науки. предмет педагогіка - http://pedagogika.ucoz.org