Основні властивості іонізуючих випромінювань наведено в табл. 64.
Виміри активності і дози випромінювання
За одиницю активності джерела випромінювання (радіонукліда) прийнято бекерель (Бк) — активність такої кількості радіоактивної речовини, в якій відбувається 1 розпад за 1 с.
1 Бк = 2,7 • 10" Кюрі (Кі); 1 Кі = 3,7 • 1010 Бк.
1 Бк = 2,7 • 10" Кюрі (Кі); 1 Кі = 3,7 • 1010 Бк.
Дозою іонізуючих випромінювань називають енергію, що передається випромінюванням об'ємові або масі опромінюваної речовини. Розрізняють увібрану і еквівалентну дози опромінення.
Увібрана доза (Д) — це відношення енергії, переданої іонізуючим випромінюванням речовині, до маси цієї речовини. Розмірність її — джоуль на кілограм (Дж/кг). Одиницею виміру в системі СІ є Грей (Гр). Співвідношення між Греєм і застосованою одиницею виміру увібраної дози іонізуючого випромінювання радом таке:
1 Гр = 100 рад; 1 рад = 0,01 Дж/кг = 0,01 Гр.
1 Гр = 100 рад; 1 рад = 0,01 Дж/кг = 0,01 Гр.
Однак визначення увібраної дози зазвичай недостатнє для того, щоб стверджувати про біологічну дію конкретного іонізуючого випромінювання, тому що вони щодо цього розрізняються між собою. Відносна біологічна ефективність різноманітних випромінювань характеризується коефіцієнтом якості (див. табл. 64). Для обліку біологічної ефективності опромінень уведено одиницю біологічної дози — еквівалентна доза випромінювання (Дек). Вона виражається в Дж/кг. Якщо знаємо увібрану дозу, можемо вирахувати еквівалентну дозу за допомогою рівняння:
Дек = Д*К,
де Д - увібрана доза в Гр, а К — коефіцієнт якості.
Дек = Д*К,
де Д - увібрана доза в Гр, а К — коефіцієнт якості.
За одиницю еквівалентної дози прийнято Зіверт (Зв). Зіверт — це еквівалентна доза, при якій добуток увібраної дози іонізуючого випромінювання в біологічній тканині (стандартного складу) на середній коефіцієнт якості дорівнює 1 Дж/кг. У практиці застосовують одиницю еквівалентної дози Бер (англійською мовою — Рем), яка дорівнює 0,01 Зв, тобто 1 Зв = 100 Бер (Рем).