Роль і значення виробничого середовища в сучасних умовах значно зростає, оскільки в процесі трудової діяльності людини широко використовуються нові технології, різні речовини, матеріали та енергія і виникають нові її форми зі збільшенням у них частки розумової праці. Механізація, автоматизація та комп'ютеризація виробничих процесів посилюють недостатність рухової активності, людина працює в умовах великого інформаційного навантаження з нашаруванням різноманітних психологічних та емоційних чинників.
Форсовані темпи зміни виробничого середовища у свою чергу впливають на характер патології сучасної людини. Зокрема йдеться про рівень технічного устаткування підприємства, особливості технологічних процесів, організацію виробничих і трудових процесів, санітарно-гігієнічні умови виробничої діяльності, ставлення людей до праці.
Праця повинна бути могутнім чинником здоров'я та гармонійного розвитку людини, і тому велику роль у цьому процесі й досягненні позитивних наслідків відіграють гігієнічні заходи в галузі гігієни праці.
Гігієна праці вивчає трудову діяльність людини, умови, в яких вона працює, і вплив чинників виробничого середовища на її організм та стан здоров'я колективу.
Мета гігієни праці — це розроблення гігієнічних нормативів і профілактичних заходів, спрямованих на створення найсприятливіших умов праці. Результати досліджень з гігієни праці лягають в основу наукового обгрунтування відповідних законодавчих актів для регламентації умов праці та відпочинку робітників.
Втілення в практику результатів гігієнічних досліджень і збереження нормативів є основою профілактики професійної та загальної захворюваності, збереження здоров'я та підвищення працездатності людей.
Оскільки у навколишньому виробничому середовищі є різноманітні чинники, які можуть несприятливо впливати на стан здоров'я робітників та працездатність, їх називають виробничими, або професійними, шкідливостями і поділяють на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні. Вони можуть бути небезпечними та шкідливими.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці", вже розроблено гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, тяжкості й напруженості трудового процесу.
Згідно з цим документом, затвердженим наказом МОЗ 31 грудня 1997 p., головними поняттями, що їх застосовують у гігієнічній класифікації, є такі:
1. Умовами праці є сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
2. Шкідливим виробничим чинником є чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
3. Небезпечний виробничий чинник — це чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
4. Тяжкість праці — це характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.
5. Напруженість праці — це характеристика трудового процесу щодо переважного навантаження на ЦНС.
6. Безпечні умови праці — умови, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників виключений або їхні рівні не перевищують гігієнічних нормативів.