В умовах виробництва антибіотиків, речовин білкової природи, вітамінів, гормонів, мікробних препаратів для захисту рослин, препаратів із грибів, кормових дріжджів тощо можливе забруднення навколишнього середовища мікроорганізмами (актиноміцетами, плісеневими і дріжджеподібними грибами і бактеріями) та продуктами їхньої життєдіяльності, що негативно впливає на організм робітників.
До найпоширеніших у медицині антибіотиків належать пеніцилін, стрептоміцин та ін. У сільському господарстві для захисту рослин застосовують поліоксин, фітобактеріоміцин тощо. Кормовими домішками є гігроміцин Б, бацитрацин, біоветин, вітаміцин тощо.
Біологічно активні речовини на підприємствах мікробіологічного синтезу можуть негативно впливати на організм людини, її природну мікрофлору, спричинюючи патологічні зміни в різних органах і системах. Відомі алергійні реакції шкіри у вигляді плямисто-папульозного висипу, дерматиту, ангіоневротичного набряку. Алергійні реакції з боку дихальної системи спричинюють розвиток астматичного бронхіту, риніту, глоситу.
Антибіотики й антибіотиковмісні препарати можуть спричинювати дизбактеріоз кишок і слизових оболонок, змінювати культурні та біохімічні властивості кишкової палички.
В умовах підприємств мікробіологічного синтезу бактерії та гриби можуть бути причиною виникнення у робітників аспергільозу дихальних шляхів і плеври, професійної пароніхії, кандидозного дерматиту долонь тощо (A.M. Шевченко, 1993).
Профілактичні заходи, спрямовані на зменшення несприятливого впливу виробничих біологічних чинників, мікробіологічного синтезу, включають обов'язкове дотримання ГПК антибіотиковмісних препаратів у повітрі виробничих приміщень. Потрібно також провести комплекс технологічних і санітарно-технічних заходів, які включають автоматизацію і герметизацію технологічних процесів, заміну і вдосконалення їх, вентиляцію приміщень, застосування робітниками спецодягу, індивідуальних засобів захисту органів дихання і рук, проведення попередніх і періодичних медичних оглядів.