Під адаптацією до умов спекотного клімату розуміють сукупність фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до кліматопогодних умов, спрямованих на збереження відносної постійності термічного гомеостазу. Фізіологічна адаптація в спекотному кліматі починає виявлятися через 7—10 днів його дії. Пізніше біологічне пристосування до нових умов посилюється, стає стійкішим та ефективнішим.
Під акліматизацією більшість вчених розуміють пристосування людини, яке включає як біологічні, так і позабіологічні, тобто соціальні, механізми адаптації. Таким чином, акліматизацію можна розглядати як складний соціально-біологічний процес пристосування людини (контингенту людей) до життя в спекотному кліматі. В акліматизації важлива роль, крім біологічної, належить соціальній адаптації, тобто створення сприятливих умов праці, побуту, харчування, способу життя, які б сприяли фізіологічній адаптації і компенсували негативні властивості спекотного клімату. Акліматизація є тривалим процесом. Зазвичай вона починає виявлятися через 1,5—2 міс, однак для повного пристосування до життя і праці (фізичної середньої тяжкості і напруженої розумової) потрібно кілька років.
Біологічне пристосування людської популяції до спекотного клімату здійснюється в процесі філогенезу (в аборигенів) і онтогенезу (в аборигенів і тих, що приїхали).
Генетична (спадкова) акліматизація у корінних мешканців виявляється у фізіолого-морфологічних особливостях організму, що сформувалися під дією зовнішнього середовища в процесі філогенезу. До ознак так званої природженої акліматизації належать: темний колір шкіри; кучеряве волосся; подовжені форми тіла з підвищеною відносною поверхнею випаровування в аридних зонах і низькорослістю в юмідних; збільшена кількість потових залоз на 1 см2 поверхні тіла; інтенсивне потіння внаслідок швидкого і рівномірного включення більшої кількості потових залоз; менша концентрація NaCI та інших компонентів у поті; інтенсивніше випаровування поту зі шкіри завдяки утворенню дрібних крапель; редукція ендогенного синтезу жирів, внаслідок чого відбувається незначне відкладання підшкірного жиру, що полегшує віддачу тепла; деяке зниження інтенсивності основного обміну тощо.
Адаптація, що відбувається в процесі онтогенезу, є наслідком пристосування терморегуляції, метаболічної, циркуляторної та інших фізіологічних функцій до термічних умов спекотного клімату. Адаптативні реакції виробляються за умови повторної взаємодії кліматопогодних умов на організм, внаслідок чого формується новий динамічний стереотип, який найбільше відповідає тропічному клімату.