Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства у сфері виробництва рослинних і тваринних продуктів харчування.
Сільське господарство — це всі види трудової діяльності, пов'язані з вирощуванням урожаю, збиранням і первинним обробленням рослинних культур, із розведенням, поліпшенням порід тварин і доглядом за ними, з насадженням садів і створенням селекційних об'єктів. Сільськогосподарський працівник — це особа, котра працює постійно або тимчасово (незалежно від її юридичного статусу) в зазначених вище сферах.
Нині головними галузями гігієни праці вважають гігієну в польових умовах, у тваринництві та в ремонтних майстернях.
Особливістю сільськогосподарської праці є сезонність робіт у полі і виконання їх на відкритому повітрі. Сезонність і терміновість робіт, які виконуються переважно в літній період року, залежать від погодних умов.
Специфіка сільської праці полягає також у відносно частій зміні робочих операцій і значному фізичному навантаженні.
Сільськогосподарська праця ускладнюється тим, що вона розкидана територіально, на великих відстанях і далеко від місця помешкання працівників.
Особливістю сільськогосподарської праці є також застосування хімічних речовин для захисту рослин від шкідників і захворювань. Під час обпилювання і обприскування рослин отрутохімікати токсично діють на людей, які працюють, і це потребує створення спеціального комплексу профілактичних заходів.
Несприятлива дія чинників навколишнього середовища в сільському господарстві може призвести до розвитку різних захворювань.
Найчастіше в цій сфері бувають травми, гноячкові захворювання шкіри, простудні захворювання і захворювання периферійної нервової системи. Істотну роль у виникненні захворювань відіграють біологічні чинники, зокрема змішаний органічний пил рослинного і тваринного походження, ефірні олії, збудники зооантропонозних інфекцій та біохімічно активні кормові добавки.
Багатогранна дія біологічних шкідливостей на організм людини виявляється у вигляді алергенного, інфекційного і токсичного впливу. Патологія, спричинена біологічними шкідливосгями, надзвичайно різноманітна і потребує великої уваги лікарів, які обслуговують працівників сільського господарства.
Серед професійних шкідливостей виділяють отруєння пестицидами, зоонози, пилову патологію, несприятливу дію шуму та вібрації.
З огляду на це визначають завдання гігієни сільськогосподарської праці, які включають профілактику отруєнь токсичними хімічними речовинами, профілактику інфекційних та інвазивних захворювань, травматизму і захворювань опорно-рухового апарату, а також профілактику несприятливої дії на організм метеорологічних умов, пилу, шуму та вібрації.
Для гігієни праці особливого значення набувають основні галузі сільськогосподарського виробництва — праця в польових умовах і у тваринництві.