Використовуючи цей спосіб хлорування, у воду, яку знезаражують, уводять розчин аміаку, а через 0,5—1 хв — хлор. Унаслідок у воді утворюються хлораміни з бактерицидною дією: N2HC12 — дихлорамін і NH2CI — монохлорамін, який справляє виражену бактерицидну дію. Ефективність хлорування з амонізацією залежить від співвідношення NH3: СІ, причому використовують дози цих реагентів у співвідношеннях 1:3; 1:4; 1:6; 1:8. Для кожного джерела потрібно добирати найефективніше співвідношення.
Метод преамонізації використовують з метою запобігання появі неприємних запахів, які виникають інколи після хлорування води, що містить феноли або фенолоподібні речовини. Хлорфеноли, що утворюються навіть у мізерних концентраціях, надають воді аптечного присмаку і запаху. Хлораміни, що мають слабший окисний потенціал, не утворюють із фенолами хлорфенолів.
Швидкість знезаражування води хлорамінами менша від швидкості знезаражування хлором, тому тривалість дезінфекції води шляхом хлорування з преамонізацією має бути не меншою ніж 2 год.
Якщо у воді джерела, яке використовується для постачання водогону, є амонійні солі, то також відбувається утворення хлорамінів і дезінфекція води сповільнюється. Тому тепер у разі визначення надійності дезінфекції потрібно окремо визначити вільний і зв'язаний хлор. Очевидно, лише вільний хлор свідчить про надійність знезаражування.