Повітряне середовище є найпотрібнішою для життя частиною довкілля і впливає на всі процеси життєдіяльності організму людини. Живі організми не можуть існувати без постійного поглинання одних газів і виділення інших. Обмін речовин, що є найважливішим чинником існування життя, неможливий без процесу дихання. Всі органічні речовини рослин утворюються головним чином за рахунок газів, що поглинаються з атмосфери. Рослини ж, своєю чергою, є джерелом харчування тварин і людей. Здорова людина протягом доби робить майже 20 тис. вдихів і видихів, пропускаючи через легені приблизно 15 м3 повітря. Без повітря людина може прожити лише 5 хв.
Від якості повітряного середовища залежить фізичний розвиток, здоров'я і працездатність людини. Властивості повітря є основою формування характеру погоди і клімату даної місцевості, що істотно впливає на стан здоров'я. Атмосфера затримує більшу частину згубних для життя космічних променів, зменшує і послаблює ультрафіолетове (УФ) випромінювання.
Повітряне середовище стало об'єктом вивчення його хімічних складових, зокрема кисню, азоту, вуглекислого газу, а також вивчення його фізичних чинників як складових елементів клімату, до яких належать сонячна радіація, температура, вологість, барометричний тиск тощо.
В умовах бурхливого розвитку науково-технічного прогресу особливого значення набуває антропогенна діяльність, наслідком якої є інтенсивне забруднення повітряного середовища населених пунктів і повітря закритих приміщень димом і шкідливими для здоров'я газами внаслідок викидів промислових підприємств та автомобільного транспорту. Хімія нині проникає в усі сфери народного господарства й побуту, докорінно змінюючи якість повітряного середовища. Важко переоцінити значення для організму тих отруйних речовин, які внаслідок їх вдихання призводять до гострих і хронічних інтоксикацій.
Вивчення всіх властивостей повітря є основою для розроблення і наукового обґрунтування, а отож і втілення в життя оздоровчих заходів і рекомендацій. Лише гігієнічні заходи дають змогу нам найраціональніше використовувати довкілля, сприяючи збереженню здоров'я і довголіття.
Проблема охорони повітряного середовища стала глобальною і першочерговою. Адже всі забруднення атмосфери потрапляють у вкрай динамічне середовище, керувати котрим поки що людина не в змозі. Навіть спостереження, що технічно відносно просте у застосуванні щодо більшої частини суші, води тощо, вкрай складне.
Ось чому мета збереження здоров'я людини може бути досягнена лише за умови досконального знання гігієни атмосферного повітря і втілення в лікарську діяльність її правил та законів. Лікар зобов'язаний, крім того, бути носієм цих знань і їх популяризатором серед усіх контингентів суспільства.