Потрапляючи на землю, опади частково знову випаровуються, частково стікають по поверхні землі, утворюючи струмки і поповнюючи ріки, озера, частково просочуються в землю через пори водопроникних порід.

Залежно від місцевих умов глибина залягання ґрунтових вод коливається від 1—2 до кількох десятків метрів. За нахилом водотривкого шару ґрунтові води рухаються з підвищених місць до знижених.
Ґрунтові води використовують для водопостачання, оскільки вони характеризуються прозорістю і незначним забарвленням. Кількість розчинних солей зростає відповідно до глибини залягання, але здебільшого незначно. За наявності дрібнозернистих порід, починаючи з глибини 5—6 м, ґрунтові води вільні від бактеріального забруднення.
У разі забруднення ґрунту нечистотами є небезпека зараження ґрунтових вод патогенними мікроорганізмами. Ця небезпека тим вища, чим інтенсивніше забруднення і чим глибше воно занесене (чим більші зерна породи і чим вище залягання ґрунтових вод). У місцях, де залягають тріщинуваті породи або вапняки з карстовими ходами, бактеріальне забруднення може поширюватися на сотні метрів.
Інтенсивні зливи часто погіршують якість ґрунтових вод. Зростає їхнє бактеріальне забруднення, з'являються пестициди, які вимиваються з поверхневих шарів ґрунту.
Ґрунтові води широко використовують у сільських місцевостях, облаштовуючи копані шахтні чи трубчасті колодязі. Зазвичай із шахтного колодязя, який живиться ґрунтовою водою, можна отримати від 1 до 10 м3 води на добу. Шахтні колодязі є одночасно і резервуаром для зберігання води, яка натікає в нього за ніч.
В окремих випадках ґрунтові води можуть бути використані для облаштування невеликих сільських водогонів.