Потрапляючи на землю, опади частково знову випаровуються, частково стікають по поверхні землі, утворюючи струмки і поповнюючи ріки, озера, частково просочуються в землю через пори водопроникних порід.
Збираючись над першим від поверхні землі пластом водонепроникних порід (глина, граніт, суцільні вапняки), вода утворює перший водоносний горизонт, який називають горизонтом ґрунтових вод (мал. 30).Залежно від місцевих умов глибина залягання ґрунтових вод коливається від 1—2 до кількох десятків метрів. За нахилом водотривкого шару ґрунтові води рухаються з підвищених місць до знижених.
Ґрунтові води використовують для водопостачання, оскільки вони характеризуються прозорістю і незначним забарвленням. Кількість розчинних солей зростає відповідно до глибини залягання, але здебільшого незначно. За наявності дрібнозернистих порід, починаючи з глибини 5—6 м, ґрунтові води вільні від бактеріального забруднення.
У разі забруднення ґрунту нечистотами є небезпека зараження ґрунтових вод патогенними мікроорганізмами. Ця небезпека тим вища, чим інтенсивніше забруднення і чим глибше воно занесене (чим більші зерна породи і чим вище залягання ґрунтових вод). У місцях, де залягають тріщинуваті породи або вапняки з карстовими ходами, бактеріальне забруднення може поширюватися на сотні метрів.
Інтенсивні зливи часто погіршують якість ґрунтових вод. Зростає їхнє бактеріальне забруднення, з'являються пестициди, які вимиваються з поверхневих шарів ґрунту.
Ґрунтові води широко використовують у сільських місцевостях, облаштовуючи копані шахтні чи трубчасті колодязі. Зазвичай із шахтного колодязя, який живиться ґрунтовою водою, можна отримати від 1 до 10 м3 води на добу. Шахтні колодязі є одночасно і резервуаром для зберігання води, яка натікає в нього за ніч.
В окремих випадках ґрунтові води можуть бути використані для облаштування невеликих сільських водогонів.