Найдосконалішою з гігієнічної точки зору системою очищення населених місць є каналізація.
Каналізацією називають систему споруд, призначену для приймання стічних вод безпосередньо з місця їхнього утворення; відведення стічних вод мережею підземних трубопроводів за межі населеного пункту; знезаражування стічних вод і спускання їх у водойми або на земельну ділянку (мал. 40).
Потрапляючи в систему трубопроводів, рідкі відходи, якщо є каналізація, не забруднюють ні повітря, ні ґрунт, ні підземні води на території населених місць, унаслідок чого поліпшується санітарний стан останніх і зменшується захворюваність мешканців на кишкові інфекції та гельмінтози.
Каналізація, як і водогін, є основним елементом благоустрою міст.
Основними елементами каналізації є:
1) приймачі у будинках;
2) мережа трубопроводів;
3) споруди для знезаражування стічних вод.
До приймачів у будинках належать унітаз змивної вбиральні, раковина умивальника, кухонна раковина, ванна та ін.
Для захисту повітря житлових приміщень від проникнення неприємного запаху з каналізаційної мережі труба, що відводить рідину з унітаза, раковини або інших приймачів, має бути дугоподібно вигнутою. У дузі труби завжди лишається трохи чистої змивної води — так званий водний затвір. Останній ізолює повітря приміщення від повітря каналізаційної мережі. З приймачів стічні води чавунними трубами, які називають стояками, вільно стікають у дворову або вуличну каналізаційну мережу, якою виводяться за межі населеного пункту. Стояки для видалення газів виводяться через дах назовні.
З виробничих стічних вод, які випускаються в мережу фекально-господарської каналізації, мають бути попередньо виведені домішки, що порушують процеси очищення стічних вод і призводять до корозії трубопроводів, а також утворення радіоактивних і вибухонебезпечних речовин. Для попереднього очищення стічних вод застосовують бензиновловлювачі, жировловлювачі, відстійники, оброблення реагентами з метою осадження або нейтралізації домішок і фільтрування через дрібнопористі іонообмінні або сорбувальні матеріали та інші методи.
Якщо населений пункт каналізований не повністю, то раціонально поблизу неканалізованих районів створювати зливні станції. Нечистоти, які сюди підводяться, розводять у 2—3 рази водою і спускають у каналізацію. Зливні станції будують не ближче, ніж за 300 м від житлових приміщень.
Часто в невеликих населених пунктах є водогін, але немає загальної каналізації. У цьому разі споруджують локальну каналізацію, тобто каналізують окремі приміщення або групи їх, наприклад, лікарні, казарми, їдальні, кілька громадських приміщень, окремі житлові будинки або їхні групи.