Повноцінний розвиток дітей і підлітків забезпечує лікар, який повинен знати стан їхнього здоров'я і давати оцінку всім санітарним умовам шкільних приміщень і їхньому впливу на здоров'я і розвиток учнів. Лікар повинен знати закономірності фізичного розвитку, анатомо-фізіологічні вікові особливості дитячого організму у взаємодії з умовами навчання та виховання в родині і школі.
Суть шкільної гігієни полягає у вивченні основних сумарних даних, що відображають перебіг розвитку дітей і підлітків, з метою опрацювання та вироблення вікових і статевих нормативів фізичного розвитку.
Ці нормативи служать основою для аналізу росту і розвитку дітей та дають змогу контролювати ефективність оздоровчих заходів. Метою цього аналізу, зокрема, є виявлення закономірностей росту й розвитку, індивідуальна оцінка фізичного розвитку, його гармонійності, оцінка стану здоров'я дитячого населення, вивчення впливу чинників навколишнього середовища і оцінка профілактичних заходів.
Антропометричні дані є частиною досліджень дитини. Повне дослідження включає детальне обстеження, зокрема огляд, що дає можливість виявити особливості шкіри, лімфатичного апарату, кісткової системи. За допомогою соматоскопії виявляють сколіоз, деформацію грудної клітки, рахіт, захворювання шкіри та ін. Обстеження включає також фізіологічні дослідження, завдяки яким визначають зміни у функціональному стані організму, ЖЄЛ, м'язову силу. їх роблять на спеціальній діагностичній апаратурі, а також за участю різних фахівців.
В основі визначення рівня фізичного розвитку дітей лежать соматометричні дослідження, які проводять періодично один раз на 5 років і які включають виміри маси тіла, зросту, обводи грудної клітки практично здорових дітей кожної вікової статевої групи. Узагальнені дані фізичного розвитку дітей і підлітків підлягають статичному обробленню, що потрібно для оцінки стану здоров'я дитячого колективу.
Одним із методів такого оброблення під час індивідуальної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків є визначення сигмальних відхилень основних показників фізичного розвитку від середньо-арифметичних зважених даних вікової групи з наступним графічним зображенням профілю фізичного розвитку. Показник фізичного розвитку дитини порівнюють із середньо-арифметичними зваженими даними цих ознак для відповідної вікової статевої групи за таблицею стандартів і отримують сигмальне відхилення, за яким роблять висновок про ступінь фізичного розвитку. Фізичний розвиток може бути середнім, коли індивідуальні показники відрізняються від вікових стандартів не більше ніж на одну сигму (М + 1а), вище від середнього, коли індивідуальні показники коливаються в межах М + 1а і М + 2а, високим, якщо індивідуальні показники сягають М + 2а і М + За, нижче від середнього, коли індивідуальні показники в межах від М - 1а до М - 2а, і низьким, якщо індивідуальні показники в межах М - 2а і М - За. Знаючи сигмальні відхилення у кожної дитини, визначають профіль фізичного розвитку, який включає три основні показники — зріст, масу тіла та обвід грудної клітки. За допомогою профілю фізичного розвитку, що враховує відхилення від середньої величини трьох показників, оцінюють фізичний розвиток і визначають його пропорційність. Фізичний розвиток вважається гармонійним, якщо різниця між показниками не перевищує однієї сигми.
Методика фізичного розвитку дітей в дошкільному віці:
avangardsport.com/blog/metodika_fizicheskogo_vospitanija_v_doshkolnom_vozraste/1-0-16
Для комплексної індивідуальної оцінки кількох антропометричних показників у їхній сукупності використовують таблиці, в яких ураховано кореляційний зв'язок між довжиною тіла і кожним іншим антропометричним показником. Це так звані оцінкові таблиці за шкалою регресії. Кореляційний зв'язок визначається за допомогою коефіцієнта регресії. Він показує ступінь зміни величини вибраного показника в разі зміни довжини тіла на 1 см. Коефіцієнт регресії потрібний, щоб визначити, якою повинні бути маса тіла та обвід грудної клітки в дитини при певному її зрості. Ділячи різницю між фактичною масою або обводом грудної клітки і тією, що повинна відповідати зросту, на сигму коефіцієнта регресії, отримують показник гармонійності розвитку. Вважають, що дитина розвивається гармонійно, якщо добута величина вкладається в межі однієї сигми. Існує ще центильний метод та ін.
Оцінку рівня біологічного розвитку дитини проводять у тому разі, коли враховується не лише морфологічний і функціональний стан, а й рівень біологічного розвитку. Сюди входять такі показники: довжина тіла, величина її річного збільшення, терміни зміни молочних зубів на постійні, ступінь статевого дозрівання, осифікація кисті.
Згідно з біологічною оцінкою розвитку дитини, розрізняють групу, яка відповідає певному календарному вікові, групу, що випереджає календарний вік, і групу, що відстає від календарного віку.
Узагальнені дані фізичного розвитку дітей і підлітків після відповідного статичного оброблення можна використати для оцінки стану здоров'я дитячого колективу в динаміці протягом багатьох років. Таким чином, за допомогою цих даних визначають ступінь впливу чинників навколишнього середовища на розвиток дітей і підлітків та правильно організовують їхнє навчання й відпочинок.