Якщо грунтові води розміщені не глибше ніж 7—8 м, то для їхнього діставання можна використовувати так звані дрібно-трубчасті колодязі. Дрібно трубчасті колодязі бурять вручну і обладнують ручним насосом, продуктивність якого 0,5—1 м3 за 1 год (мал. 34).

У багатьох місцевостях дрібнотрубчасті колодязі обладнують шляхом забивання труб у ґрунт. їх називають абіссінськими. Абіссінські колодязі легко забиваються, очищуються і знову забиваються. Але їх неможливо забивати у твердих, скельових ґрунтах.

Із глибших водоносних горизонтів воду беруть через глибокі трубчасті колодязі, які часто використовують на комунальних водогонах для водопостачання сіл, окремих підприємств і міст

Для обладнання глибокотрубчастого колодязя за допомогою спеціальних бурових станків у землі бурять свердловину — вертикальну циліндрічну шахту діаметром від 50 до 600 мм, завглибшки від 10—15 до 1500 м і більше. Щоб запобігти обвалюванню стін, у бурову свердловину забивають металеві труби, які називаються обсадними. Воду зі свердловини піднімають різними видами насосів, продуктивність яких досягає 100 м3 за 1 год і більше.

У разі правильного обладнання глибокі трубчасті колодязі забезпечують зберігання чистоти артезіанської води. Але і в цих колодязях вода може забруднюватися, якщо між забрудненою ґрунтовою водою та експлуатованим глибоким водоносним горизонтом є зв'язок. Ґрунтові води можуть проникати через стики між ними, якщо вони погано оброблені. Тому верхню частину свердловини слід закріплювати двома колонами обсадних труб, простір між якими заливають цементним розчином.

Забруднення можуть також потрапляти через гирло свердловини. Щоб запобігти цьому, верхню колону обсадних труб на місці входження всмоктувальної труби або інших водоприймальних пристосувань потрібно повністю герметизувати. Простір між обсадними трубами і стінами свердловини (затрубний простір) заливають під тиском цементним розчином. Для водопостачання великих міст використовують десятки свердловин. На мал. 35 показано простий каптаж джерела.

 

Упровадження досягнень науково-технічного прогресу розширює можливості використання підземних вод. Сучасні методи розвідки води виявили, що в багатьох аридних місцевостях на глибині до 500—1000 м є величезні запаси прісних і солонуватих вод, придатних для різноманітного використання. Сучасні бурові станки і водопідйомні пристрої дають змогу швидко споруджувати й експлуатувати глибокі свердловини. За останні 10 років у багатьох країнах налагоджено масове виробництво ручних і механічних насосів для піднімання води з копаних колодязів.