close
Серед великого спектра електромагнітних коливань за довжиною і частотою хвиль найпоширенішою є електромагнітна енергія неіонізуючої частини спектра, тобто електромагнітні поля радіочастот.

Широкого розвитку набула промисловість, яка виробляє генератори радіохвиль. Генератори високих частот (ВЧ) застосовують для термічного оброблення, сушіння, нагрівання, в радіомовленні, медицині, зокрема у фізіотерапії. Ультрависокочастотні (УВЧ) генератори використовують у радіозв'язку, телебаченні. Генератори надвисокої частоти (НВЧ) застосовують у радіолокації.

Класифікацію електромагнітних хвиль діапазону радіочастот наведено в табл. 47.
 

 
Під час роботи генераторів НВЧ на людину діє електромагнітне поле. Під електромагнітним полем розуміють особливу форму матерії, створюваної нерухомими та рухомими електричними зарядами. Воно є сукупністю електричного та магнітного полів.

Напруга електричного поля вимірюється у вольтах на метр — В/м, а магнітного поля — в амперах на метр — А/м. Інтенсивність електромагнітного поля з різними хвилями, що діють на працівника, оцінюється за величиною щільності потоку енергії, яка падає на одиницю поверхні, і виражається у ватах на квадратний метр (Вт/м2) або в довільних одиницях: міліватах, мікроватах на квадратний сантиметр (мВт/см2, мкВт/см2).

Електрична енергія, яку поглинув організм в умовах виробництва, може спричинити термічну і специфічну біологічну дію. Інтенсивність біологічної дії зростає зі збільшенням потужності електромагнітного поля і тривалості його дії. Вираженість реакції пов'язана з діапазоном радіочастот і з індивідуальними особливостями організму. Найбільшу біологічну активність мають НВЧ-хвилі. Біологічна дія хвиль НВЧ полягає в тепловому та позатермічному впливах. За великих доз спостерігається тепловий ефект, а за малих — позатермічний.

Хронічна дія на організм людини полів ВЧ і УВЧ призводить до порушення функціонального стану ЦНС, що характеризується гіпореактивністю її вегетативних відділів. Порушення вегетативної іннервації виявляється незначною вираженістю шкірно-судинних і серцево-судинних рефлексів, а також гіпергідрозом кистей, зниженням температури шкіри на кистях, підвищенням порогів больової чутливості в дистальних відділах кінцівок. Унаслідок тривалої дії полів НВЧ з'являються деякі порушення біоелектричної активності мозку. Поряд із відносним збереженням а-ритму відзначається повільна хвильова активність. Підвищуються також пороги збудливості зорового та нюхового аналізаторів. Усі порушення супроводжуються скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, біль у ділянці серця. З боку серцево-судинної системи спостерігають брадикардію, нерідко разом із синусовою аритмією, а в деяких випадках — передсердну і шлуночкову екстрасистолію. Вегетативні відхилення, зокрема брадикардія й артеріальна гіпотензія, носять зворотний характер і зникають невдовзі після припинення опромінення. У крові визначають коливання показників лейкопоезу з тенденцією до лейкопенії і тромбоцитопенії. Під дією полів НВЧ може розвинутися специфічна катаракта.

З метою профілактики несприятливого впливу полів НВЧ рекомендують гранично припустимі величини їхньої напруги. Для довгих і середніх хвиль напруга електричного поля не повинна перевищувати 50 В/м, а магнітного поля — 5 А/м, для коротких хвиль напруга електричного поля — 20 В/м, для ультракоротких — 5 В/м. Для діапазону міліметрових, сантиметрових і дециметрових хвиль встановлено такі припустимі величини щільності струменя енергії: у разі опромінення протягом усього робочого дня — не більше ніж 10 мкВт/см2, у разі опромінення не більше ніж 2 год протягом робочого дня — від 10 до 100 мкВт/см2, у разі опромінення не більше ніж 15 — 20 хв — від 100 до 1000 мкВт/см2.

Профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, передбачають екранування джерел випромінювання за допомогою камер із листового заліза чи алюмінію завтовшки не менше ніж 0,5 мм. Крім того, слід застосовувати поглинальні потужності біля генераторів НВЧ, спеціальні одяг та окуляри. Найефективнішим заходом є дистанційне управління. Особи, які мають контакти з джерелами НВЧ- і УВЧ-випромішовань, повинні щороку проходити медичні огляди, вони працюють за скороченим робочим днем і їм надають додаткову відпустку.

Забороняється праця з електромагнітними установками особам із захворюваннями нервово-психічного характеру, вираженими ендокринно-вегетативними та серцево-судинними захворюваннями, а також хворим на туберкульоз.