close
Якщо немає інших джерел питної води в аридній зоні, для постачання водою окремих родин, а інколи і великих груп населення, широко використовують атмосферні дощові води. Досить часті такі поєднання: атмосферну воду використовують для пиття і приготування їжі, а воду з відкритих водойм або невпорядкованих криниць — для інших цілей.

Атмосферна вода слабко мінералізована (до 30—50 мг/л), дуже м'яка, без кольору, через невелику кількість солей не дуже приємна на смак. Вміст завислих частинок і мікрофлори залежить від способу її збирання та зберігання. Для потреб сім'ї дощову воду найчастіше збирають із дахів. Найліпшими є дахи з оцинкованого заліза. Перші порції дощової води добре змивають дах і ринви, порох, фекалії птахів. Через це їх зливають. Нерівна поверхня дахів з інших матеріалів сприяє накопиченню пороху, а опале листя, що зібралося в ринвах, надає воді, яку збирають, певного кольору і погіршує її смак. Для збирання великої кількості атмосферної води в гірській місцевості використовують водозбірні майданчики, які огороджують парканами для запобігання забрудненню ґрунту людьми і тваринами. Найліпшим способом зберігання атмосферної води є бетонні підземні цистерни. Якщо стіна цистерни цегляна або кам'яної кладки, то внутрішня поверхня має бути покрита для водонепроникності двома шарами цементу або бітуму. Щоб вода не загнивала, у цистерні повинна бути вентиляційна труба, захищена сіткою. Забір води із цистерн здійснюють за допомогою опущеного в неї шланга від насоса або через зливну трубу (заввишки 10—15 см від дна).
 
Цистерна повинна мати також спускний канал для зібраної на дні каламутної води й осаду від очищення цистерни. Вхідний люк у цистерну повинен мати борти, які мають бути на 10—15 см вищими від рівня землі, і щільну покришку. Рекомендують, щоб у великі цистерни дощова вода надходила через піщаний фільтр, який затримує великі суспендовані часточки і певну частину інших забруднень. У місцевостях із частими дощами господарі мають спеціальні діжки для збирання дощової води ємкістю до 200 л. Кількість атмосферної води, яку можна зібрати, залежить від площі водозбірного майданчика та середньої кількості опадів для даної місцевості. Якщо кількість опадів дорівнює 1000 мм на рік, то з 1 м2 можна зібрати з урахуванням втрат на випаровування близько 0,8 м3 води. Атмосферну воду вважають не повністю безпечною в епідеміологічному відношенні і в разі використання для пиття її рекомендують знезаражувати.